З нагоди 8 березня, яке не є католицьким святом, поговоримо про інші некатолицькі справи. Наприклад, про те, що своє 8 березня відзначає у в’язниці Надія Толоконнікова. Разом Марією Альохіною вони є учасницями тієї панк-групи, що «прославилася» хуліганським виступом у московському храмі Христа Спасителя. Якщо хтось раптом не в курсі, то погугліть. Галасу довкола їхнього «панк-молебну» – попід самі небеса, що образно, що дослівно.
Я поняття не маю, що таке «панк-молебен», і навіщо тим нещасним (у яких діти маленькі!) було пертися до цього нещасного, з помпою зруйнованого, з помпою відбудованого і знову нещасного храму, в якому найвищі ціни на звершення треб. Якщо вони хотіли щось чим сказати, то їх не почули, ба й слів не розібрали в тому кривлянні, яке вони вважають мистецтвом. Заклики до Матері Божої «стань феміністкою!» – ну, що сказати… Їй це не потрібно. Вона і так найважливіша жінка в історії світу і спасіння. Щодо політичних моментів, то така «передвиборча анти-агітація», знову ж таки, жалюгідна.
А ось що справді страшно, то це реакція чималого числа людей, також і самих православних, не вилучаючи з цього грона і священиків. «Гнів людини не творить справедливості Божої» (Як 1,20). Так що назвати це «праведним гнівом» вельми складно. Попри заклики «будьте християнами», попри нагадування про час Великого Посту – Інтернет повниться записами на кшталт «ну, вони проголошували своє ЛГБТ – тепер їм на нарах покажуть, що це таке на практиці!» Видно, навіть на мить не проскочила в таких головах світла думка про те, що прощати треба вміти, прощати насправді, а не обмінюючись солодкавими посланнями у Прощену неділю. Що прощення, буває, коштує переступлення через свою гордість. І через тріумфалізм. «Тут православна країна, тож нехай дістануть по повній, будуть знати!!!» І чим, цікаво, таке християнство відрізняється від радикального ісламу.
І чомусь не чутно про покаянні молебні на винагородження Богові за зневагу – яка таки справді була скоєна. І не чути про відвідини розумним священиком, який би поговорив, скартав, пояснив… навернув. Висповідав би, можливо. Як не чути і про звернення громадськості до властей – не карайте, відпустіть, зрештою, Великий Піст, треба прощати, а в цих нещасниць же діти є, як вони без матерів?! Втім, про одне звернення на захист «артисток» я знаю. І проблема цього звернення в тому, що його ініціатором є католик.
Такі ось наші «некатолицькі» справи в сьогоднішньому світі. Толерантному, гендерно врівноваженому. Написала – цивілізованому, але викреслила…
Просто помоліться, кому не байдуже. Ось і вся мораль.
_________________________________________________________
У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
