Що кладемо до великоднього кошика

Християнська символіка пасхальної їжі в українській традиції

Благословляння їжі на свято Пасхи бере свій початок ще у Старому Завіті. Київська Церква, ґрунтуючись та текстах Євангелія та вченнях Отців Церкви, ухвалила певний список продуктів, які повинні бути на святковому столі.

Слово “пасха” означає “перехід”. Христове воскресіння – це перехід від смерті до життя, звільнення нас від тягаря гріхів. Ще одне значення цього слова – перехід єврейського народу від рабства до свободи. Саме тому свято Пасхи є синонімом до Воскресіння.

Оскільки у Старому Завіті трапеза, котру споживали на пам’ять про перехід, складалася із визначених символічних страв, то і пасхальна їжа теж вибрана із певним символізмом та є освяченою на знак нашої непохитної віри у Христа та Його Воскресіння. Під час Великого посту люди взагалі не споживали м’ясних та молочних продуктів, тож після закінчення посту вперше їли освячене, щоби достойно увійти в період Загальниці – від неділі Пасхи до Томиної неділі.

Подана символіка страв має радше ознайомчий та культурологічний характер і допомагає мирянам краще зрозуміти значення кожного складника великоднього кошика.

Паска – найважливіша з усіх великодніх страв.

Це хліб, що символізує Христа та Його Воскресіння. У Євангелії зустрічається декілька згадок про Христа як “Хліб живий, що з неба зійшов” (Йо. 6, 51). Назва паски містить в собі всю містерію Тайної вечері, жертви Страсної п’ятниці та Світлого Воскресіння – нового переходу, нової пасхи.

Іншою алегорією до слова «паска» є прихована роль закваски (від бродіння дріжджів). Євангелист Матей пише: «”Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне» (Мт. 13, 33). Аналогічно, Христова присутність є прихованою від нас, але, наче закваска, Його Церква змінює світ.

Хліб-паска носить таке ж ім’я, як і свято – Пасха. Прикрашену заплетеними колосками та хрестом посередині, що нагадує Євхаристійний хліб, її дбайливо готують на честь Христового Воскресіння.

На Великодньому столі паска посідає центральне місце, її кладуть на невеличку серветку, котра символізує покривало на вівтарі. До кінця Світлого тижня паска залишається духмяною та чудово смакує.

Інші пасхальні страви:

Масло та сир – молочні продукти, котрі є дарами природи і до їхнього створення людина не докладала особливих зусиль. Як мати годує свою дитину молоком, так сир і масло є символами жертовності та ніжності Бога. Але, щоб втішатися Божою ласкою, нам потрібно її просити, ми повинні відчувати потребу в ній. Сир та масло також нагадують нам про благословення багатством, яким маємо ділитися з ближніми.

Яйце – символізує незалежність та неповторність кожної людської особи. Як із його замкненого простору народжується життя, так і з материної утроби виходить людська істота. Це нагадування нам про те, що лише Бог може дарувати життя.

На пасхальному столі повинно бути одне круто зварене почищене яйце. Його кладуть окремо, а потім ділять поміж членами родини, обдаровуючи їх поцілунком – звичай христосування. Також на стіл кладуть зварені, пофарбовані в усі кольори веселки, яйця (крашанки), якими так люблять бавитися діти, стукаючись ними чи шукаючи їх у схованках.

Писанки – це сирі яйця, покриті кольоровими геометричними або рослинними орнаментами, що означають життя, добробут та достаток. Ці крихкі яйця перетворюються у прекрасну та унікальну сутність – писанку. Писанки – це гімн кольору та декору, данина природи, найкращий подарунок, яким можна ділитися з друзями. Сягаючи корінням у дохристиянську Київську Русь, вони чудово адаптувалися в християнстві та назавжди стали частиною великодніх святкувань.

Шинка та ковбаса – символізують вгодоване теля, котре батько зарізав на честь повернення свого блудного сина – неслухняної дитини, котра ховається і в кожному з нас. Це розкаяння змусило сина навернутися до Бога та викликало велику радість довгожданої зустрічі з батьком.

Уривок взято з книжки «15 хвилин щирости»

Упорядник: Ольга Гнатишин

Видавництво: Свічадо

Що треба покласти до великоднього кошика, ідучи до церкви зустрічати велике і радісне свято Воскресіння Божого Сина?

Наші предки добре знали відповідь на це питання, а також розуміли значення та символіку кожної пасхальної страви. З плином часу ці знання дещо призабулися, тож сьогодні прагнемо докладно пояснити, які саме продукти у кошику справді необхідні, а без яких варто обійтися. Подаємо також народні традиції святкувань Великодня, чин благословення пасок та іншої поживи у Світлу неділю і, звичайно, наприкінці дбайливі господині знайдуть щось для себе: рецепти смачних страв, без яких годі уявити пасхальну трапезу.

Де придбати:

1. Скориставшись послугою «Книга-поштою»: а/с 808,м. Львів, 79008;

2. За допомогою електронної пошти: bookshop@svichado.com;

3. На сайті «Свічадо».


4. За телефоном (032)235-73-16;

5. У крамницях «Свічадо»: м. Львів, вул. Лисенка, 2; м. Київ, вул. Покровська, 6, ст.м. «Контрактова площа». Запитуйте також у парафіяльних крамницях.