Струмочок
Розлінився Струмок. Подумав: – Не буду я дзюркотіти. Он ставок стоїть синіє своїм плесом. Озеро взимку замерзає і виблискує, наче люстерко. І спокійно їм, а до мене діти постійно прибігають ручки мити, пташки п’ють мою воду, риби плавають, он і з міста приїхали гості і милуються мною. Життя від них нема. І заявив річці: «Більше не буду нести свої води до тебе, відпочиватиму». І зупинився. Йому байдуже було, що розлились його води навкруг. Забруднилося все. Застояна вода завжди смердить. З’явилися мухи, не прибігали вже до нього веселі діти....