Ранок, або Перша битва
Щоранку ми маємо одну й ту саму проблему: дзвонить будильник, і вибір за нами — перевести його ще на 10 хвилин або вискочити з ліжка зразу. Зізнаюсь, що все своє життя я переставляв будильник, аби ще трошки подрімати; часто це повторювалося кілька разів, аж мені врешті-решт вдавалося встати з ліжка. Іронія долі, але найчастіше я жалкував про свої лінощі: коли траплялося заспати, я відчував, ніби голова наповнена бетоном; мішки під очима були, немов олов’яні, а мої розумові здібності — мляві. Я потребував багато часу, щоб звільнитися від...