Старе ватиканське прислів’я стверджує, що «Папа ніколи не хворіє, поки не помре», і ця позиція була актуальною під час різних папських криз зі здоров’ям — аж до нинішнього перебування Папи Франциска в лікарні.
За час його госпіталізації найпримітнішим елементом став безпрецедентний рівень деталей, описаних у його щоденних медичних бюлетенях, пише Crux.
Оскільки 14 лютого Папа був госпіталізований до клініки Джемеллі для лікування бронхіту, а згодом лікарі діагностували складну респіраторну інфекцію та двосторонню пневмонію, рівень прозорості Ватикану щодо стану Папи став несподіванкою для давніх спостерігачів, які пам’ятають, що навіть 20 років тому це було майже неможливо собі уявити.
Медичні бюлетені, складені лікарями, які лікують Папу Франциска, і схвалені до публікації самим понтифіком, містять інформацію про його діагноз і періодичні кризи, що виникають.
Такі неприємні деталі, як бронхоспазм, під час якого він вдихнув власні рвотні маси, та респіраторні кризи через велике накопичення у дихальних шляхах слизу, що вимагало інтенсивного відсмоктування, здивували спостерігачів, які більше звикли до таємниць у таких питаннях.
Папське здоров’я — це питання, яке офіційні особи Ватикану завжди оточують запереченнями і приховуваннями.
Наприклад, 19 серпня 1914 року ватиканська газета «L’Osservatore Romano» опублікувала різку редакційну статтю, в якій розкритикувала неназваних коментаторів, які напередодні припустили, що правлячий на той час Папа Пій X страждає на застуду.
Менш ніж через 24 години Пій X помер.
Більш свіжий приклад: незважаючи на те, що в середині 1990-х років почали з’являтися припущення, що Папа Йоан Павло II має симптоми хвороби Паркінсона, Ватикан офіційно не підтверджував цю хворобу аж до його смерті у 2005 році.
Навіть у пізніші роки життя Йоана Павла тривали спроби продемонструвати, що його здоров’я міцніше, ніж насправді.
Про це свідчить тепер відома історія серед спостерігачів Ватикану: наприкінці лютого 2005 року, після того, як Йоану Павлу II зробили трахеотомію, тодішній речник Ватикану заявив наступного дня, що Папа з’їв десять печив, поставивши лікарів у незручну ситуацію. Їм довелося виправляти це повідомлення, сказавши, що пацієнт із трахеальною трубкою не може ковтати воду, не кажучи вже про щось тверде.
Зайве говорити, що тодішні медіа теж не дуже повірили цій історії.
Але цього разу журналісти переконалися, що інформація про стан Папи, надана його медичною командою у лікарні Джемеллі, є правдивою, головним чином, через оприлюднені конкретні подробиці, включно з визнанням респіраторних кризів, переливання крові та того факту, що він кілька днів перебував у критичному стані.
Ця прозорість стала можлива значною мірою завдяки самому Папі Франциску, який особисто дає дозвіл на публікацію всієї інформації про свій стан.
Доктор Серджіо Альфієрі, директор медико-хірургічного відділення римської лікарні Джемеллі і голова медичної бригади Папи, сказав на пресконференції 21 лютого, що саме Франциск ухвалив рішення про прозорість щодо свого клінічного стану та вирішив публікувати щоденні бюлетені.
За словами Альфієрі, ці бюлетені є продуктом спільних спостережень різних лікарів і спеціалістів, які лікують Папу, і затверджуються особисто Папою Франциском перед тим, як їх оприлюднює пресслужба Святого Престолу.
Під час майже місячної госпіталізації Папи медичні бюлетені публікувалися майже щовечора — за винятком останніх днів, оскільки лікарі вважають стан Франциска достатньо стабільним, щоби перейти до випуску бюлетенів через вечір.
Ймовірно, це рішення Папи значною мірою було кроком, спрямованим на те, щоби уникнути нестримних спекуляцій і фейкових новин про його здоров’я.
Якось, коли Йоана Павла ІІ спитали, як його здоров’я, він відповів, що не знає, бо ще не читав свіжих газет.
Кожна загроза здоров’ю Папи — це поживне середовище для спекуляцій, і ця госпіталізація Франциска не стала винятком. Раніше ходили чутки, що він уже помер, і Ватикан тримає це у таємниці, а через кілька днів поширилися заголовки про те, що йому залишилося жити лише 72 години.
Франциск значно перевищив цей термін і схоже, що він повільно, але стабільно одужує, а лікарі в понеділок вирішили скасувати його «стриманий» прогноз, тобто вони вважають, що він поза безпосередньою небезпекою, незважаючи на складний клінічний статус.
Його рішення публікувати таку детальну інформацію про свій стан також є посланням світу і своїм власним інститутам, що він ще не пішов — і що, коли прийде час, про його смерть оголосять лікарі, а не медіа чи його власна Курія.
Аудіозапис з подякою світові за молитви, який Папа Франциск записав у палаті, і який 6 березня транслювали вірним, зібраним на площі Святого Петра, також був сигналом того, що він точно ще не відійшов. Хоча йому було важко говорити і у нього була задишка, для багатьох було втіхою почути його голос вперше за три тижні.
Така прозорість із боку Папи Франциска знаменує собою ще одну «новинку» папи-реформатора, радого струснути куріальну інституцію і робити все по-своєму — це гарантує, що саме він контролює інформацію про своє здоров’я.
Він мав на меті довести це на ранній стадії хвороби, надіславши своїй Курії послання, що він ще біля керма, коли обійшов власну систему і організував зустріч у лікарні Джемеллі з прем’єркою Італії Джорджею Мелоні.
Як критики, так і прихильники Франциска завжди визнавали його проникливим і кмітливим стратегом, а його дії та рішення з приватної палати на 10-му поверсі лікарні Джемеллі ще раз довели: навіть у найслабкішому та найуразливішому стані він досі має велику владу.
фінансово.
Щиро дякуємо!
