Руїна
Роздуми над Першим читанням на середу ХХVІ Звичайного тижня, рік І У місяці Ніссані, двадцятого року царя Артаксеркса, стояло перед ним вино. Я взяв вино та й подав цареві й намагався не бути смутним перед ним. Але цар промовив до мене: «Чому сумне твоє обличчя? Адже ж ти не хворий. Ніщо інше, як якусь журбу маєш на серці». Я злякався вельми й сказав цареві: «Нехай цар живе повіки! Як же не бути смутним моєму обличчю, коли місто, де гроби батьків моїх, зруйноване й брами його спалені вогнем!» І сказав цар до мене: «Чого ж ти просиш?» Тут я помолився Богові небес і сказав цареві: «Коли...