Перше чудо

Роздуми над Словом Божим на вівторок І звичайного тижня, рік ІІ

Євангеліст Марко в сьогоднішньому уривку Євангелія описує перше чудо, вчинене Ісусом: вигнання з людини злого духа. Це діється у Галілеї, хоча Йоанове хрещення відбувалося неподалік Єрусалима. Однак Ісус починає здалеку, з периферії, і одночасно — із середини: із синагоги, місця зібрань віруючих. Серед віруючих, у місці культу, присутній нечистий дух… Цей дух знає, хто такий Ісус (хоча чи знав до кінця?), але не хоче мати нічого спільного з Ним.

Ісус не розмовляє зі злом: просто наказує, і силою свого слова викидає нечистого духа з людини і з місця поклоніння.

Людина (я?) може знати, хто такий цей Ісус, але одночасно може не бажати мати будь-що спільне з Ним. Навіть віруюча людина, яка перебуває на Літургії! Це страшно. Ісус показує, що прийшов визволити людину з неволі, прийшов навчити нас, навіть якщо ми далекі від релігійних центрів. І хоче очистити нас від наших демонів, від «віри», яка обмежується лише знанням. Слово Боже може визволити і нас. Бог не хоче нас погубити, як стверджує одержимий. Навпаки: відповідаючи на зустріч із живим Ісусом та Його Словом, ми зустрічаємось із джерелом життя.

Господи Ісусе, Ти, який звільняв людей з-під влади сатани, допоможи мені сьогодні не лише визнавати Тебе устами й розумом, а й іти за Тобою, бо лише в Тобі повнота життя!

Молитва дня з псалму: «Возрадувалося у Господі моє серце,.. бо я возрадувався у Твоєму спасінні».