“Великий джихад”

[img:3:21-1]

Дискусії довкола посту.

Вже не вперше мені доводилося брати участь у дискусіях: Як трактувати піст, чи піст – це банальна відмова від їжі або від улюблених справ? На Заході цю проблему вирішують дещо ліберально – хтось у піст не курить, хтось не п’є пива, ба, навіть є такі, що не дивляться телевізора. На Сході все вирішується традиційно – у Великий піст не їсться нічого скоромного (тобто, їжі тваринного походження). Але чи ці підходи вирішують проблему вдосконалення і підготовки до Воскресіння Христового?

Відомо, що Великий піст – це згадка 40-денного перебування Ісуса у пустелі. св. Катерина чи св. Антоній Пустельник наслідували нашого Спасителя і рештку свого життя провели в пустелі у пості та молитві. Пустеля у біблійній традиції – це період очищення.

У давнину найбільшою розкішшю для людей було м’ясо, тому відмова від нього і від вина у період посту була неабияким випробуванням тіла і душі. Сьогодні ж ми легко можемо замінити м’ясне меню на рибне і продовжувати насолоджуватись кухнею. Отже, можливо, піст – це щось більше, ніж відмова від м’яса чи п’янких напоїв?

Коли людина починає стримуватись від їжі (а автор це досвідчив на собі), вона, звісно ж, відчуває голод, потім бажання їсти відходить і наступають неприємні фізіологічні наслідки – прискорене серцебиття (оскільки шлаки виходять у кров), кволість, запаморочення. Потім усі ці процеси поступово вщухають і людина відчуває полегшення, у неї “виростають крила”. У стані голоду і справді дух підноситься угору. Індійські йоги можуть перебувати без їжі місяцями або роками. Але що ж тоді піст без духовних вправ? Оздоровча практика? Спосіб тренування волі? Адже нам потрібні не тілесні, а духовні плоди.

Слово “джихад”, означає війну проти невірних у Мусульманській традиції. Проте на Сході таку війну називають “малим джихадом”, а “великий джихад” – це боротьба проти своєї слабкості і порочності. Мудреці Сходу правильно підмітили, що духовне вдосконалення є найважчим процесом, тому без Божої підтримки нам не обійтися.