Прикмети, амулети, бабки-ворожки… Будьмо відвертими – це супроводжує нас змалечку. Хтось вважає, що нічого страшного немає у відвідуванні цілительки, тим паче, що та жінка ікони має і молитви читає… Нещодавно у Ворзельській семінарії відбулася зустріч з о. Олександром Посацьким SI, який уже впродовж 10 років є координатором-консультантом руху екзорцистів у Польщі. З о. Олександром спілкувалася Ірина Островська.
Чи небезпечний для духовного життя практичний матеріалізм? Чи діє тут сатана?
Ні. У цьому разі немає поневоленням злим духом. Існує інша небезпека, ідеологічна. Вона виникає з браку роздумів. Це людська незрілість, мода на гроші. Економічні секти використовують її, бажаючи поневолити цілу особистість, і людина деградує. Вона стає матеріалістом, прагне інструменталізувати інших, стає машиною до заробляння грошей. У зароблянні як такому є свій позитив. Є добрим, що людина хоче достойної оплати своєї праці та поліпшення матеріального становища; але потрібно це прагнення правильно інтегрувати в духовне життя.
Скажімо, в парафії є жінка, яка лікує людей, «спалюючи рожу», ходить на Меси і приступає до Причастя…
Ходіння таких людей до церкви є профанацією, бо суттю магії є профанація сакрального. Ворожбити з цього черпають сили для своєї діяльності: приймають Євхаристію, вживають молитовні слова, все як у церкві. Вони, однак, не моляться, а заклинають – черпають силу з профанації святих імен, хоч і називають це молитвою. Потрібно їм заборонити приймати Святе Причастя, доки вони не зречуться цієї практики. Тому й їхнє лікування не є лікуванням, а поневоленням і самої цієї особи, і хворого, який приймає її послуги. На цьому ґрунті згодом виникають депресії, видіння тощо. Біла магія егоцентрична, а такі лікування перебувають поза спасінням.
Яка різниця між носінням амулета і хреста?
Людина, яка носить амулети чи талісмани, черпає з них силу. Вони діють – але невідомо, від кого ця сила походить. Християнин же розуміє, що хрест діє не автоматично, а через зв’язок з Богом. Люди в наші часи не бачать різниці між магією та релігією.
В чому в наші часи вбачаєте найбільшу загрозу?
Церква помітила нову проблему – фальшиву духовність. Загроза йде не лише від економічних сект. Дуже небезпечними є містичні концепції, які імітують християнство. Вони не заперечують його, але змінюють саму суть: спасіння є вже не виключно Христове, тобто Христос для них є не єдиним Спасителем. Наприклад, ідеї Олени Блаватської дуже небезпечні, бо ставлять буддизм та інші релігії над християнством. Зауважмо: секти нерідко дуже гарно говорять про Христа. Якщо хто не знає теології, то може потрапити на гачок. Вони вказують, наприклад, що Ісус не так Спаситель, як мудрець і пророк.
Особливу увагу хочу звернути на «нью ейдж». Цей рух вчить, що кожен може стати Христом. Нью-ейдж є формою неогнози – обожнення людини з природи, а не з Божої благодаті, фальшивий містицизм. З такого вчення випливає, що не треба навертатися, достатньо пробуджувати в собі це обожнення через медитацію, вправи, техніки, а не через молитву до Бога. Якщо дотримуватися цього погляду, то виходить, що не мають сенсу ані каяття, ані покута, ані навернення. Навіщо тоді Спаситель і Церква? Важлива тільки техніка досягнення нірвани. Якщо люди сприймають ці концепції, в них з’являється пиха, ідолопоклонство. І це вже гріх.
Божі Заповіді мають свою ієрархію, і це важливо пам’ятати. Перші три кажуть нам чітко: «Нехай не буде у тебе інших богів крім Мене; не прикликатимеш імені Господа, Бога твого марно; пам’ятай про день Господній, щоб святити його». Для «гуманістів» ці заповіді незрозумілі, але якщо їх не дотримуватися, то можливо потрапити в лабети сатани. Наприклад, спіритичні сеанси принципово відрізняються від молитви за померлих. Людина, яка бере в них участь, хоче мати інформацію від мертвих, а практика стверджує, що спіритичні сеанси у 80% випадків є демонічними.