З нагоди завершення Року Святого Павла виберемося на коротку прогулянку Мальтою. Це острів, що лежить на південь від Сицилії, в Середземному морі. Він був відомим місцем зупинок на римському морському шляху, що єднав Європу з Африкою.
Кораблі, які курсували цим шляхом у стародавності, перевозили виноград та інші тропічні фрукти з Александрії до Італії. Цей маленький острів став 60-го року н.е. місцем порятунку в’язня Павла і його товаришів, яких перевозили невигідної для мандрівок пори штормів із Кесарії Палестинської через південне узбережжя Малої Азії та Крит до Італії – до Рима. Як читаємо в Діяннях апостолів (27,1-44), буря розтрощила корабель, а жертви корабелетрощі дивом дісталися Мальти.
У містах Мальти скульптури апостола Павла можна побачити не лише у церквах
Перебування Апостола на острові, описане в Діян. 28, підтверджують численні пам’ятки. Острів носив у стародавності ім’я Меліта – так само, як його столиця. Сьогоднішнє головне місто Мальти і сучасна столиця – Ла-Валетта – підноситься на скелястому північному березі острова. На Мальті Апостол зустрівся з наступним римським проконсулом, Публієм, та пізнав велику гостинність і сердечність мешканців острова. Вони перебували під значним впливом фінікійської культури, послуговувалися семітською мовою, близькою до арамейської, окрім офіційно вживаних тоді грецької та латинської мов.
У північно-західній мальтійській затоці, яка зветься затокою св. Павла, відкрито фундаменти римської вілли, яку ідентифікують із будинком римського прокуратора. Місцева церква, що стоїть у затоці, зветься «церквою привітання св. Павла». Назва найближчого села – «Суха» – відсилає нас до розповіді про вимоклого Павла, який обсушувався біля вогнища після врятування з морських хвиль (пор. Діян 28,2-6).
Урядовий будинок Публія знаходився у стародавній столиці, Меліті, яка сьогодні зветься Медіною. У цьому місці християни звели в XVII ст. прекрасну катедру з куполами, на пам’ятку про чудесне зцілення Павлом прокураторового батька (пор. Діян 28,7-10).
Пам’яткою про тримісячне перебування Апостола на Мальті став храм св. Павла і грот у крипті храму, а також катакомби в дільниці поза мурами Медіни, що зветься Рабат. На бароковому вівтарі представлено сцену, на якій Павло струшує з себе у вогонь змію, яка вчепилася в його руку. В каплиці Публія також показують золотий релікварій у вигляді руки, з пам’ятками по св.Павлові. У гроті за часів Павла розташовувалася римська в’язниця. Мармурові барельєфи трьох вівтарів гроту представляють постаті святих Павла, Луки і Трофима – товаришів Апостола. У ніші гроту стоїть скульптура св.Павла, який тримає книгу Святого Письма.
Поблизу храму знаходиться дім Братства св.Павла, яке намагається зберігати пам’ять про перебування Апостола на острові. Розписи в місцевих катакомбах представляють ранньохристиянські агапи, що відсилає нас до вчення св.Павла про любов (пор. 1 Кор 11,33; 13,1-13). Згідно з місцевою традицією, прокуратор Публій, прийнявши хрещення з рук Павла, був потім установлений першим єпископом Мальти, й після Апостола він є найшанованішою особою у мальтійців. Святого Павла на Мальті зображають не як звично, з мечем у руці, а зі змією, яка не завдала йому жодної шкоди (пор. Мк 16,18).
У мальтійській затоці св. Павла, на маленькому острівці Сальмунетта, на монументальному цоколі поставлено в ХІХ ст. величезний пам’ятник Апостолові Народів, який, простягаючи руки до моря у позі ритора і тріумфатора, продовжує проголошувати світові Євангельське послання.
Колись ці дзвони скликали на молитву мальтійських рицарів – тодішніх володарів островa
фінансово.
Щиро дякуємо!
