Загадкова смерть Лева V. Вбивство в тіні боротьби за владу

П’ятий з пап Левів правив на престолі св.Петра всього-навсього кілька тижнів. Його раптова смерть донині інтригує істориків.

Читайте також:
Про деяких попередників Папи Лева, хто мав це саме ім’я (Лев І)
Святий папа, який засудив свого попередника (Лев ІІ)
Лев ІІІ — папа, який коронував Карла Великого
Лев IV — захисник Ватикану від ісламського вторгнення

У липні 903 року Церква обрала свого нового папу — монаха, що мав репутацію святого. Невдовзі після цього Наступника св.Петра ув’язнили й задушили. Хто такий Лев V, і чому його понтифікат завершився так драматично?

Обрання папи в часи хаосу

Новообраний бенедиктинець приймає ім’я Лев V. Його понтифікат тривав лише трохи більше місяця. Папу Лева скинув з престолу такий собі Христофор, що увійшов в історію як антипапа; найімовірніше, після цього він же його і вбив.

Цей короткий, кривавий епізод є однією з найбільш похмурих сторінок так званого saeculum obscurum — «темної доби» в історії Церкви, як це називав кардинал Чезаре Бароніо у XVI столітті. Донині історики не можуть остаточно пояснити всі обставини.

Політичний контекст: падіння Каролінгів та нові впливи

Щоби зрозуміти ситуацію Лева V, доведеться повернутися на 15 років назад.

888 року помер імператор Карл III Товстий — онук Карла Великого, якого коронував папа Лев III. Після його смерті Велика Римська імперія розпалася. Новий правитель, Евд, більше не мав права затверджувати обрання Папи — привілей, яке раніше належав імператору. Таким чином, трон св.Петра став предметом боротьби за владу в новому балансі сил, у якому дедалі більшого впливу набувала могутня родина герцогів Сполето.

Тодішній папа, Стефан V, був змушений коронувати Ґвідо Сполето на короля Італії, а потім на імператора. Коли Ґвідо помер у 894 році — наступний папа, Формоз, відмовився коронувати його наступника Ламберта, й натомість обрав Арнульфа — короля Німеччини. Це був акт опору впливові римської аристократії, пов’язаної з кланом Сполето.

Конфлікт загострився і призвів до сумнозвісного «трупного синоду» 897 року. Стефан VІ скликав синод, щоби посмертно засудити і знеславити папу Формоза. Задля цього тіло папи витягли з могили та вбрали у папські ризи. Три його пальці, які використовувалися для благословення народу, потім відрубали, а після суду його тіло четвертували і вкинули в Тибр.

Сполетанці й формозіанці

Після цих подій наступні папи намагалися відновити добре ім’я Формоза, але напруженість зберігалася. Родини, пов’язані з герцогами Сполето, надалі мали сильний вплив на обрання пап, а їхні опоненти — ті, хто виступав за більшу папську незалежність, — стали відомі як формозіанці.

Лев V, обраний 903 року, не належав до римського духовенства. Однак він мав репутацію святості і — за деякими припущеннями — міг симпатизувати формозіанцям. Це робило його потенційним опонентом впливових родів.

Антипапа Христофор — замовник убивства

Як каже традиція, падіння цього понтифікату настало швидко. Христофор, який мав бути близьким соратником і капеланом папи, ув’язнив Лева V і наказав його задушити. Після смерті обраного папи Христофор проголосив себе новим Єпископом Рима.

Але й це тривало недовго. Всього за кілька місяців Христофора скинули — ймовірно, стратили або заслали — прихильники нового претендента на престол св.Петра — папи Сергія III, що був обраний у січні 904 року.

Тінь Сергія III та час «порнократії»

Деякі літописці, особливо формозіанець Євгеній Вульгарій, припускають, що фактичним підбурювачем обох злочинів — убивства Лева V, а пізніше і Христофора — був Сергій III. Цей папа походив із табору Сполето й мав потужну підтримку римської родини графів Тускулума.

Цю гіпотезу важко довести, але вона здобула довіру завдяки похмурій репутації Сергія III. Його вважають першим папою періоду, відомого як «порнократія» — часу глибокого морального занепаду, коли навіть колишні куртизанки, кажуть, мали вплив на престол св.Петра.

Слід в історії

Цікаво, що Христофор, хоч офіційно не визнаний законним папою, зображений на папському фризі в базиліці св.Павла за мурами. Його портрет розміщений між Сергієм III та «ледь присутнім» в історії Церкви Левом V.

Це символічний знак тих часів, коли боротьба за владу, інтриги й жорстокі злочини кидали тінь на Церкву. Короткий понтифікат Лева V залишається загадкою для істориків — драматичний епізод у бурхливому saeculum obscurum, що показує, яке величезне значення мали тоді політичні зв’язки та місцеві володарі у вирішенні того, хто сидітиме на троні св.Петра.

Переклад CREDO за: Каміль Дальмас, Aleteia