Плачуть і платять
Щоб пройти прийом у лікаря, добитися в чиновника печатки або підпису, просунутися в черзі, при вступі отримати обіцянку «посприяти», або хоча б «не заважати» — існує давній, але ганебний спосіб — хабар. Їх платять і плачуть, плачуть і платять, утворюючи зачароване коло.
Наша мова — калинова
Хабар хабарем переважно не називається, це начебто звучить грубо, тому для пом’якшення вигадано спеціальні слова–замінники: вручення продуктів та сувенірів це — «подарунок», «Лесі та Сковороди» між сторінками студентських заліковок звуться «закладками», а надцять тисяч, складені в офірі для вступу у ВУЗ або для «влаштування» на роботу — це просто «домовитись».
Хоч яких би лагідних слів не використовувати, хабарництво — це те що найсильніше дратує та принижує всіх.
Еміґрація від хабарництва
Більшість опитаних мною українців за кордоном на питання, чому вони поїхали в іншу країну вчитися або працювати, найчастіше давали відповідь: «Тут не треба давати хабарів». В ЄС за хабар можна просидіти 10–15 років. Казати, що такого явища зовсім немає, було б перебільшенням, проте — на побутовому рівні це зустріти важко.
Сім з папкою, один з лопаткою
Хабарництво має багато причин, ось деякі:
На державних роботах зарплатня невисока, а якось та армія чиновників утримуватись мусить.
Відносно недавно було піднесено штрафи за водійські порушення. Що цим піднесли: дисциплінованість водіїв чи корумпованість міліції? Важко повірити в те, що хтось захоче пововтузитись із паперами по судах та платити штрафи таких розмірів. Чому ж після цього дивуватись, що є стільки охочих «домовитися» з інспектором.
Щоб бюрократична машина могла їхати далі — її потрібно «підмащувати».
ДАІ чи ДАЙ?
Якось я був свідком, як іноземець повертався додому з України: «Це цукерки дітям», — і запихав у кут багажника пакуночок із українськими солодощами. «Це для друзів з роботи», — і дві пляшки «з перцем» акуратно вляглись під цукерками. «Це на випадок, як зупинить «ДАЙ» (артикуляція українських звуків йому давалась важко), — і кілька купюр помандрувало у різні кишені — про всяк випадок, хто його зна — аптечка може бути не того кольору або кермо недостатньо круглим.
Інший знайомий розповідав, що коли зупинила міліція, на питання «а що я порушив» — отримав відповідь: «а зараз знайдемо»…
Помріймо: Україна без хабарів…
Знаю, що про це наразі можна говорити лише як про фантастику. А все ж, якщо уявити що передвиборчі обіцянки політиків боротьби із хабарництвом, перейдуть із звичайнісінького пустодзвонства в реальні дії, що б було? Хоч це звучатиме дивно, але народ повстане: а жити як? Яким чином «вирішувати проблеми»? Адже калим — немов чарівна паличка миттєво «вирішує» те, на що потрібно чекати роками в нескінченній черзі, позбирати всі печатки для якогось дріб’язкового дозволу чи оформлення, по–справжньому вчити заліки та здавати іспити, платити всі податки — список, від чого в країні бюрократії позбавляє хабар, по справжньому довгий. Хабарництво стало звичною системою із давніми корупційними традиціями, без неї багато людей були би просто вибитими із колії.
Свій до свого, по своє
Можна говорити про хабарництво як про явище, до якого християни ніяк не причетні, адже все те недобре, що є в суспільстві — це не справа віруючих в Бога. Але це не так. На жаль, в справі хабарництва, свідчення віри десь зручненько сховалось і його мало видно.
Молода людина, католик, здає іспити в одному з ВУЗів, ще задовго до випуску у школі тішила себе тим, що буде вчитися там, де викладає її брат по вірі — викладач, який щонеділі побожно приймає Причастя та інколи читає читання з амвону. До такого викладача можна йти здавати іспит, без перебільшень, як до свого. Але реальність далека від мрій — «брат» ставить ультиматум: або «пухкенький конвертик», або вступу не буде.
До Бога через гроші
Наче й дивно, але дійсно, відношення до Бога пізнається не у постах та молитвах а через… гроші. Ставлення до власного та чужого видимого майна — це справжнє ставлення до невидимого Бога. В Святому Письмі є 2350 віршів на тему грошей та майна, а Ісус Христос на фінансову тему навчав більше, аніж на будь–яку іншу. Саме ця сфера дуже сильно впливає на життя та духовність людини.
Спосіб, яким ми керуємо майном, має великий вплив на якість зв’язку з Христом. Людина дозволяє керувати своїм життям або Богові, або грошам.
Розірвати зачароване коло
На Закарпатті побили машину ДАІшників–хабарників. У Кам’янці–Подільскому, коли СБУ зловило на гарячому інспектора — випадкові свідки довго аплодували.
Як до питання хабарництва ставитись християнинові? Тут можна щось змінити чи потрібно просто спостерігати, нічого не робити — давати і брати як решта? Певно, є шлях зсередини, у прикладі: Давати приклад — не брати хабарів, брати приклад — не давати хабарів.