Європейське добросусідство: міф чи реальність?

Стенограма прес-конференції

18 серпня в приміщенні медіа-холдингу «Главред-медіа» відбулась прес-конференція на тему: «Європейське добросусідство: міф чи реальність?».

У прес-конференції взяли участь:

– Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польщі в Україні Яцек Ключковські;

– Голова Фундації Духовної Культури Пограниччя о. Стефан Батрух;

– Голова МГО «Академія Української Молоді» Олена Яремко;

– Координатор програм преси та інформації Ольга Максименко;

– Завідувач кафедри міжнародних відносин Київського славістичного університету Ігор Ільюшин.

о. Стефан Батрух: Згідно із словами філософа Григорія Сковороди: «все проминає, лише любов зостається, все проминає, але не небо і не любов». Хочемо, щоб ці слова були заохотою до пошуків об’єднання, спільного для обох слов’янських народів – польського і українського.

Також у нагоді екуменічної молитви на кордоні буде вручена вдруге статуетка Капітули польсько-українського поєднання. Минулого року цю статуетку отримали, з українського боку, Богдан Ступка, з польського – Єжи Гофман. В цьому році це будуть два історики молодого покоління. З українського боку – пан професор Ігор Ільюшин, з польського боку – пан професор Гжегож Мотика. Обидва історики дивляться на польсько-українські стосунки об’єктивно, без негативних емоцій і шукають дійсно правди у взаємостосунках.

Олена Яремко: Ми вперше почули інформацію про те, хто стане цьогорічними лауреатами Капітули польсько-українського поєднання, хто саме буде в цьому році нагороджений на острові у Крилові.

Крім екуменічної молитви, запланована також низка інших заходів, зокрема, відбудеться форум транскордонної співпраці: місце зустрічі політиків, дипломатів, громадських діячів, органів місцевої влади, всіх тих, які планують розвивати проекти в сфері євроінтеграціїї та транскордонної співпраці. Захід відбувається за підтримки фонду «Відродження» та Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Також запланована низка інтеграційних заходів, які відбуватимуться під гаслом «Єврореспубліка». Всі присутні на заході стануть «мешканцями» Єврореспубліки, зможуть взяти участь у низці європроектів, євровікторин, також буде боді-арт на європейську тематику. Про те, яке значення Дні Добросусідства матимуть в контексті європейського виміру, я запрошую сказати пані Ольгу Максименко, координатора програм преси та інформації представництва Європейської комісії в Україні.

Ольга Максименко: З нашої точки зору, Європейські Дні Добросусідства – це найкращий приклад ініціативи громадського суспільства у сфері контактів між людьми. А контакти між людьми, їх посилення – основна мета європейської політики суспільства. Тому ми можемо тільки вітати цей захід, тому що коли громадянське суспільство активно залучено до реалізації тих підходів, які виголошує ЄС, то про це можна тільки мріяти. Тому ми надаємо інформаційну підтримку цьому заходу, це стосується інформації і публікації про ЄС та європейську політику добросусідства, а також представники Європейської комісії будуть брати участь в круглому столі в рамках Днів Добросусідства, присвячених Східному партнерству.

Я вважаю, що Європейські Дні Добросусідства – це продовження традиції Днів Європи, які ми організовуємо з 2003 року, саме такий формат проведення заходів видається мені дуже цікавим.

Олена Яремко: Дуже приємно, що представництва, посольства, фонди підтримують нашу ініціативу. Наш захід об’єднує насправді дуже багато різних груп. Люди, які приходять на дні добросусідства – діти, підлітки, молодь, представники офіційних делегацій, журналісти, музиканти.

Хотіла б сказати коротко про спортивну програму, яка буде проводитися, і про музичну програму. Цього року заплановано встановлення двох сцен. Мала сцена – польська – буде знаходитись на острові Крилів з боку Польщі. Там виступатимуть українські та польські народні колективи. На українську сторону ми запрошуємо всіх гостей з Польщі та українську молодь до участі в концерті, на якому виступатимуть молоді гурти, а також хед-лайнер «Друга ріка». Виступатимуть гурти з Волині та Львівської області, зокрема, «Оратанія», «Аут Край», «Екібана». Таким чином, це буде додаткова можливість для промоції української культури в світі і для підтримки молодих гуртів. Ми даємо можливість людям з різних регіонів дізнатися про молодіжні гурти.

Ми запрошуємо журналістів взяти участь в футбольному матчі, який відбудеться 29 серпня в Кречіві. Минулого року в футбол грали депутати Польщі та України, в цьому році ми запрошуємо журналістів спробувати себе перед Євро-2012 на футболі. Запрошуємо всі канали долучитися і делегувати до збірної України своїх представників.

Також заплановано низку традиційних заходів – ярмарку ремесел, які є традиційними на фестивалях.

Оскільки до нас долучився Ігор Ільюшин, який став лауреатом Капітули українсько-польського поєднання, попросимо його вііііідповісти на запитання:: що для вас це означає? І що ви думаєте про особливості проведення Днів добросусідства на українсько-польському кордоні?

Ігор Ільюшин: Я ще не усвідомив, що для мене означає ця нагорода. Тільки декілька днів тому я дізнався про це. Я дуже вдячний тим людям, які прийняли таке рішення – нагородити двох істориків – в Україні мене, в Польщі – Гжегожа Мотику, – напевно, також і за книжку «Волинська трагедія 1943-1944 років», присвячену найбільш важким проблемам українсько-польських відносин часів Другої світової війни. Ця книжка також була перекладена польською мовою і видана у Польщі.

Мені довелося проїхати по десяти містах Польщі, головним чином там, де є великі українські осередки, і виступати з презентацією цієї книжки перед і українцями, і поляками старшого віку, які були свідками або жертвами тих жахливих подій в історії українців і поляків на території їхнього спільного проживання. Я маю на увазі і міжнаціональний конфлікт, який мав місце на Волині, у східній Галичині, акцію «Вісла», депортацію українського населення 1947 року.

Виступаючи перед цими людьми, я побачив, що іще далеко до взаємного розуміння, принаймні, між людьми цього покоління. Тому всі заходи, які проводяться з метою поєднання, наближення до розуміння на кордоні, в тому числа українсько-польському кордоні, необхідні. Хай не сьогодні, але в недалекому майбутньому, я сподіваюся, що вони наблизять людей до розуміння мотивів поведінки всіх європейських народів, до поглиблення знання про їхню культуру. І все це приятиме нашому зближенню в Європі.

Олена Яремко: Хочемо запросити усіх на 29-30 серпня на кордон, до Кречіва, Криліва, щоби переконатися, що Польща і Україна є однією великою родиною, що небо не має кордонів, що музика, мова і добре сусідство є понад кордонами, і що від добросусідських стосунків починається справжнє міжнародне партнерство.

Щиро запрошую до слова пана Яцека, Надзвичайного і Повноважного посла Республіки Польща в Україні, який особисто брав участь у попередніх Днях Добросусідства, знає, що це є, відчував.

Яцек Ключковські: Дякую, пані Олено. Говорячи про важливість цих заходів, я б хотів, по-перше, подякувати всім людям, які залучені до цього проекту, які намагаються послідовно, рік за роком, подолати бар’єр, який створює кордон. Подолати також кордони нашої свідомості, покращити взаєморозуміння, особливо молодого покоління поляків і українців. Не зважаючи на те, що ми маємо дуже складне минуле, але основний урок, який винесли народи зі своєї історії – це розуміння майбутнього, європейського майбутнього. Примирення і поєднання Польщі та України матиме таке саме значення, як примирення і поєднання французів і німців. Я думаю, що в цьому має відіграти величезну роль молоде покоління.

Ще раз хотів би подякувати усім, хто брав участь у цьому проекті, особливо отцю Стефану Батруху, який докладав усіх зусиль, докладає і буде докладати, щоб будувати це розуміння. Він є ініціатором культурних, сучасних, молодіжних заходів. Велика вам подяка, отче.

Наша зустріч на кордоні буде відбуватися в рамках вже існуючої програми «Східне партнерство», програми Європейського Союзу. Це програма, яку не слід недооцінювати. Ми б хотіли якомога краще підготувати її в конкретному плані – через конкретні події, через конкретні програми, через конкретні семінари, технічну допомогу – підготувати Україну для того, щоб вона могла бути кандидатом до вступу до Європейського Союзу.

Слід підкреслити, що Україна вже має перед собою європейську перспективу, а Східне партнерство дає шанс професіоналізації цих намагань. Професійна підготовка до набуття права бути кандидатом до вступу до Європейського Союзу.

І останнє. Для мене, як для дипломата, важливо, коли ми допомагаємо людям краще зрозуміти один одного, краще співпрацювати. І ми маємо залучати до цього процесу будівництва спільного європейського майбутнього Польщі і України саме молодь.

Ще раз дуже дякую.

Телеканал «24»: Всі заходи відбуватимуться з обох сторін кордону, який розділяє річка?

Олена Яремко: Так, річка Буг, яка ділить Україну та Польщу. Минулого року ми проводили заходи на Кордоні 803. Цього року заходи відбуваються на Кордоні 835. З української сторони це є село Кречів, неподалік Ново-Волинську, Волинська область. З польської – це Крилів, Люблінське воєводство.

Заходи відбуваються одночасно по обидві сторони кордону. Частина заходів відбувається лише на території України, частина лише на території Польщі, але є заходи, які відбуваються по обидві сторони.

Основні події відбудуться 29 серпня, в суботу. Продовження Днів Добросусідства проводитиметься в неділю, 30 серпня, в місті Ново-Волинську. Там відбуватиметься круглий стіл.

о. Стефан Батрух: У зв’язку з тим, що кордон розділяє ріка, буде побудований понтонний міст – реальний міст, який дозволить громадянам обох країн перейти з одного боку на другий. Це буде не тільки символічний міст, а реальний, який збудують польські і українські військові на річці Буг.

Телеканал «24»: Це буде постійний міст чи тимчасовий?

о. Стефан Батрух: На жаль, поки що ми його будуємо на три дні, але хочемо показати, що будування таких мостів – це не є понад сили таких потужних держав, як Польща і Україна, що таких мостів на річці Буг може поставати десяток. Я вірю, що такий міст через рік буде збудований і залишиться на постійно.

Олена Яремко: Загалом Дні Добросусідства є прикладом того, що те, що є неможливим, є можливим. Коли ми починали вперше відкривати кордон в місці, де його немає, люди говорили, що це неможливо. Ми робимо усе можливе, щоб цього кордону – і фізичного, і психічного, – не існувало.

Станом на зараз ще не всі громадяни України мають закордонні паспорти, візи і карти, які почали діяти з липня. Консульство в Луцьку дуже нам сприяє у виготовленні віз для учасників, які хочуть взяти участь у заходах на території Польщі, але цього року це ще неможливо. Ми віримо, що наступного року питання віз не стане проблемою для українців і дуже би хотіли, щоби ці кроки йшли попереду. На жаль, перетин кордону можливий лише за наявності закордонного паспорту і візи. Саме тому ми робимо більшість заходів на території України, щоби всі могли взяти в ній рівну участь.

о. Стефан Батрух: Я мав розмову із польським прикордонником, який зараз працює на західному кордоні України і Євросоюзу, а до того працював на кордоні Польщі і Німеччини. Він сказав мені, що він був особисто учасником, як цей кордон між Польщею і Німеччиною ставав щоразу більш привітним, більш відкритим. Він особисто бачив, як німецькі високоурядовці на початку з великим острахом і боязню ставилися до того, щоб робити спільні заходи на польсько-німецькому кордоні, тому тепер треба поставити з розумінням і сприйняти те, що є урядовці в міністерствах Польщі, в Міністерстві внутрішніх справ і в Міністерстві закордонних справ, які ще не всі розуміють, що це є важливо і потрібно, щоб дати нагоду громадянам України зайти на територію Польщі на спрощених умовах. Очевидно, Шенгенський договір не передбачує такої можливості, але деякі високоурядовці не усвідомлюють, що Шенгенський договір має служити людям, він не є догмою. Цей договір може бути доповнений новими пунктами, в яких буде передбачено, що такі країни, як Україна, які бажають мати близькі, добрі, дружні контакти з Євросоюзом, – що їхні громадяни можуть користатися привілеями при таких нагодах. Поки що це неможливо, але треба проводити такі акції, щоб за допомогою медіа доносити цю інформацію і в Київ, і в Варшаву, і в Брюссель, що це не може так бути далі. Для того, щоб зустрітись на кордоні, громадяни України мусять мати і закордонний паспорт, і візу. Це все формальності, які є утрудненням.

Можливо, пан посол дасть коментар до цього.

Яцек Ключковські: Я поділяю побажання, щоб якомога швидше спростити візовий режим і взагалі його закінчити. Наскільки я знаю, однією з площин співпраці згідно проекту Східного партнерства є перспектива візового діалогу з перспективою закінчення візового режиму. Коли буде досягнуто це порозуміння, важко сказати, тому що це не політичне питання. Це, перш за все, технічне питання. Треба підвищити безпеку документів, зменшити кількість нелегальних мігрантів, криміналу, який супроводжує даний рух. Я не впевнений, що вже наступного року вже не буде візового режиму. Але я думаю, що ми вже після підписання угоди між Україною і Європейським Союзом можна очікувати пом’якшення, спрощення візового режиму. Ви знаєте, що країни ЄС, які межують з Україною, – Польща, Словаччина, Угорщина – підписали угоди про малий прикордонний рух. Між Польщею та Україною це почало працювати від 1 липня. Зараз ми намагатимемося розширити цю зону. Зараз вона складає 30 кілометрів.

Я повністю погоджуюся з отцем Батрухом, тому що закони, навіть такі важливі, як Шенгенські, мають служити людям. Ми вважаємо, що можна їх поступово змінювати. Я впевнений, що це перспектива декількох років. Треба трохи терпіння.