Про «багате і занудне» лобі

Гомосексуалізм тихо наступає, завдяки поширенню «political correctness», колосальному фінансування з боку корпорацій і підтримки з несподіваних сторін … Про «багате і занудне лобі» в традиційній католицькій Італії розмірковує Луїджі Мачероні.

Чим частіше гомосексуалісти повторюють: «Ми не є ні значною, ні окультною владою», – тим більше гетеросексуальний світ переконується в тому, що «вони є могутнім лобі».

Коли Папа Бенедикт XVI в лютому 2007 р. у своїй промові до апостольських нунціїв Латинської Америки знову говорив про центральне значення шлюбу в сучасному суспільстві, «який є стабільним і вірним союзом між чоловіком і жінкою», нарікаючи на те, як інститут сім’ї «демонструє ознаки занепаду під натиском лобі, здатних впливати на законодавчі процеси», тоді гей-співтовариства, відчувши себе ображеними, відповіли з обуренням, що справжнє лобі – це, швидше, лобі Ватиканське …

В Італії про «владу» гомосексуальних угруповань все ще мовчать. Але в решті частини західного світу, особливо в англосаксонських країнах, де терміни «гей» і «лобі» не мають жодного негативного відтінку, гомосексуалізм є не тільки питанням гордості (англ. «pride»), але і влади (англ. «power» ).

В діловому і економічному світі курс «gay corporation» поступово поширюється

І якщо нещодавно сам президент Сполучених Штатів Барак Обама зіткнувся з політичною вагою гей-співтовариства (в рамках референдуму про гомосексуальні шлюби у штаті Каліфорнія він відгукнувся про шлюб, як про «благословенний Богом, святий союз між чоловіком і жінкою», за що піддався жорсткій критиці ), то особливо в діловому і економічному світі курс «gay corporation» поступово поширюється. В одному детальному дослідженні, опублікованому в газеті «Corriere Economia» в березні 2008 р., наголошується незвичайна здатність гомосексуалістів «об’єднуватися в мережу». Наприклад, якщо рішення торговельного банку Lehman Brothers, що набирає персонал в Гонконгу, присвятити один день відбору тільки гомосексуалістів, щоб отримати найкращі таланти, викликало дискусії, то багатьом американським компаніям це не здається чимось особливим. У США існує співтовариство «Out&Equal» з резиденцією в Сан-Франциско – історичній столиці сексуальної і гомосексуальної розбещеності, – яка виступає за забезпечення рівних прав гомосексуалістів на робочих місцях. І у всіх великих банках (в Ibm, у Johnson&Johnson) існують організовані групи «Glbt» – акронім, що використовується для позначення гомосексуалістів, лесбіянок, бісексуалів і транссексуалів. І саме за допомогою таких організацій гомосексуальне співтовариство «об’єднується в мережу», тобто в лобі.

Більше того, неймовірно багате, як це стверджується в досьє журналу «Tempi» від 2006 року, міжнародне гомосексуальне лобі, цитаделі якого знаходяться в Нью-Йорку, Вашингтоні, Сан-Франциско і Брюсселі, стає все впливовішим. Воно отримує фінансування як від великих американських корпорацій, так і від урядів і міжнародних організацій часто під виглядом пожертвувань на користь NGO (Non-governmental organization – англ. «Неурядова організація») або фінансових коштів для боротьби зі СНІДом. Однією з найбільш впливових груп, що підтримують співтовариства гомосексуалістів і бісексуалів в боротьбі за свої права в Сполучених Штатах, Латинській Америці та Європі, є організація «Catholics for a Free Choice», яка разом з «International Lesbian and Gay Association» (представлена 400-ми організаціями-філіями в 90 країнах) працює в Брюсселі для чинення тиску на законодавців, щоб вони діяли проти тих держав, які не визнають гомосексуальних союзів.

Щоб оцінити цю потужну економіку, слід зазначити, що річний бюджет групи «Catholics for a Free Choice» досягає 900 тис. доларів, і фінансується вона багатьма впливовими товариствами, серед яких можна назвати такі, як Playboy Foundation, MacArthur Foundation, Open Society Institute Джорджа Сороса і Rockefeller Foundation. Потім ці ж самі суспільства, включаючи таких гігантів сучасної індустрії, як Kodak, American Airlines, Apple і Toyota, виділяють десятки тисяч доларів найбільш значною організації гомосексуалістів з резиденцією у Вашингтоні – «Human Rights Campaign». Ще один з гігантів, Sony, є одним із засновників «Mtv Gay Channel» та спонсорує активістів боротьби за одностатеві шлюби та аборти, що беруть участь в програмі «Rock for Choice» поряд з багатьма музичними зірками, такими як Red Hot Chili Peppers і Tracy Chapman.

Міністр освіти Великобританії радить викладачам докоряти дітям, які звертаються до своїх батьків, називаючи їх «мама» і «тато», оскільки це може дискримінувати дітей, вихованих одностатевими парами…

Як вже відзначили багато діячів культури, політико-економічна влада гомосексуальних угруповань може впливати на всю соціальну сферу, нав’язуючи правила «політкоректності». Приклади? З реформою сімейного права, проведеної прем’єром Сапатеро в Іспанії з метою узаконити одностатеві шлюби, були викреслені з цивільного кодексу терміни «чоловік» і «дружина» (замінені на «cónyuge», що означає іспанською як чоловіка, так і дружину), та «батько »і« мати »(замінено на« genitor »- , що означає ісп. і батька і мати), «Бі-Бі-Сі» розповсюдила внутрішній циркуляр, в якому не допускає використання термінів «батько» і «мати»; міністр освіти Великобританії радить викладачам докоряти дітям, які звертаються до своїх батьків, називаючи їх «мама» і «тато», оскільки це може дискримінувати дітей, вихованих одностатевими парами … Кілька місяців тому кандидатка на титул Міс Америки Кері Преджин втратила корону , коли на питання журі про одностатеві шлюби відповіла, що в ідеальній для неї країні шлюб укладається між чоловіком і жінкою.

Мода і телебачення – два світи, де загальна позиція «gay-power» стає тим стійкішою, чим більше її заперечують. Коли незадовго до початку літа Франка Соццані, директор журналу Vogue Italia, у своєму інтерв’ю Клаусу Тісні назвала гомосексуальне лобі в області моди «міфом», всі згадали про необережне висловлювання одного з керівників фірми Dolce & Gabbana про те, що їхня фірма «бере на роботу тільки гомосексуалістів». Так само всі, хто має якесь відношення до видавничо-журналістського світу, пам’ятають, як два роки тому процесія зірок політики та культури урочисто пройшлася перед театром Мандзоні в Мілані, коли Альфонсо Синьоріні (журналіст, який відкрито оголосив себе гомосексуалістом) з великою помпою представляв свою книгу про Марію Каллас.

Тим часом і в Італії на хвилі успіху в ЗМІ дуже політкоректних телевізійних фільмів і серіалів, хтось уже починає замислюватися про створення «блакитної» партії. У червні в Генуї під час гей-прайду Аврелія Манкузо, президент асоціації Arcigay, у свою чергу, заявив про необхідність для гомосексуалістів «увійти в політику» – продефілювати за площею, щоб вийти далеко за межі звичайного поняття «лобі».