Анулювати шлюб, не враховуючи об’єктивної реальності Таїнства, але тільки заради виконання прохання тих, хто знаходиться в ситуації порушення церковного канону, означало б використовувати істину і справедливість в особистих інтересах, хибно розуміючи милосердя. На цьому наголосив Папа Бенедикт XVI, звертаючись 29 січня до співробітників трибуналу Священної Римської Роти, з якими він зустрівся під час аудієнції у зв’язку з початком судового року.
Готовність допомогти в короткий термін, заявив Папа, не повинна бути на шкоду нерозривності шлюбних зв’язків.
«У спірних випадках слід розуміти дійсність шлюбу аж до того моменту, коли буде доведено протилежне. В іншому випадку є серйозний ризик втратити об’єктивний орієнтир для сентенції анулювання, і тоді будь-які труднощі подружнього життя перетворюються на симптом неіснуючих зв’язків, а основний юридичний принцип – нерозривність – фактично заперечується».
Говорячи про співвідношення між справедливістю, милосердям і істиною, Бенедикт XVI навів деякі твердження з енцикліки «Милосердя в істині». Він зауважив, що має місце тенденція, часто прихована, протиставляти справедливість і милосердя, нібито перше виключає друге:
«Деякі вважають, що пастирське милосердя може виправдати будь-який крок до втрати шлюбу, щоб піти назустріч людям, які знаходяться в ситуації, що порушує церковні канони».
В основі цієї омани – пояснив Святіший Отець- лежить певний менталітет, присутній і в лоні Церкви, який недооцінює канонічне право, вважаючи, що воно «є суто технічним інструментом на служінні будь-якого суб’єктивного інтересу, навіть не заснованого на правді». Але це помилковий погляд. Якщо вірно розуміти справедливість і істину щодо християнського шлюбу, то стає зрозуміло, яке місце посідає милосердя в будь-якому судженні. Дії юристів, підкреслив Папа, «не можуть залишати осторонь милосердя», яке виражається насамперед у тривалості процесу. Згідно зі статтею 72 керівництва «Dignitas Connubii», він повинен тривати не більше року в першій інстанції і не більше шести місяців – у другій.
«В той же час, важливо вживати всі можливі дії кожного разу, коли можна сподіватися на успішний результат, сприяючи тому, щоб подружжя підтвердило свій шлюб і відновило подружнє співжиття. Крім того, потрібно докладати всіх зусиль до того, щоб між сторонами встановилася атмосфера людської та християнської відкритості, заснованої на пошуку істини».
Бенедикт XVI застеріг ще від однієї можливої помилки, а саме, від «псевдопастирских закликів» до досягнення будь-якою ціною анулювання шлюбу, з метою усунути перешкоди до прийняття Таїнств Покаяння та Євхаристії.
«Найвище благо можливості євхаристійного причастя після Таїнства Примирення вимагає дотримання справжнього блага людей, а воно нерозривно від істини їх канонічної ситуації. Було б фальшивим благом і серйозним недоліком справедливості і любові розрівнювати в будь-якому випадку шлях до отримання Таїнств, з ризиком створення об’єктивного контрасту з істиною власної канонічної ситуації».
На закінчення Папа сказав, що і справедливість, і милосердя мають на увазі любов до істини і припускають пошук істинного»:
«Без істини милосердя перетворюється на сентименталізм. Любов стає порожньою шкаралупою, яку можна наповнити будь-чим. Такий фатальний ризик любові в культурі, позбавленої істини. Вона впадає в залежність від емоцій і суб’єктивних думок».
За матеріалами: Радио Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
