Дорогі дієцезіяни!
Возлюблені у Христі!
На початку періоду Великого Посту священики посипали наші голови попелом. Так багато пояснюють тут слова пророка Йоіла: «Змінімо спосіб життя, покутуймо у попелі і волосяниці, постімо і плачмо перед Господом, бо наш Бог є повний милосердя і готовий простити наші нам ніші гріхи» (Пор. 2,13).
Це не лише скромний жест, символ, але передусім заклик до навернення. Він звернений до кожного з нас. Святіший Отець Бенедикт XVI у цьогорічному Посланні на Великий Піст заохочує. «Нехай стане цей час покаяння для кожного християнина часом дійсного навернення і інтенсивного проникнення в таємницю Христа, Який прийшов, щоб сповнити всяку правду!»
Ці слова доповнюють папське розважання на тему справедливості, яка у вимірі духовного життя має бути чимось більше, ніж давати ближнім тільки те, «що їм належиться». Учень Христа обдаровує всіх любов’ю, бо вона єдина є відповіддю на всі потреби серця.
Прийміть, возлюблені дієцезіяни, запрошення до участі у відправах Хресної Дороги і Гірких Жалів. Цю випробувану поколіннями великопосну задуму, скеровану до ще глибшої любові Бога. Нашою молитвою обіймімо не тільки священиків, переживаючи разом з ними Рік священства, а й мешканців Гаїті, котрі зазнають різноманітних страждань, а також керівників нашої держави. Відкриваймо наші серця на всі біжучі потреби Церкви і світу. Зміцнюймо нашу вразливість на потреби наших найближчих і сусідів.
Нам усім потрібно звернутися вбік до Розіп’ятого Ісуса. Щоби на звершення цього особливого часу покути і навернення ми могли повторити за св. Терезою від Дитяти Ісус: «Безустанно лунав у моєму серці клич Ісуса на Хресті: «Бажаю»(?) Ці слова запалили мене незнаним мені досі й навальним жаром…»
На час зростання в любові посилаю вам моє пастирське благословення.
Львів, 21 лютого 2010 року
Архієпископ Мечислав Мокшицький
Митрополит Львівський
фінансово.
Щиро дякуємо!
