De Virgine

Вже на початку становлення Церкви були люди, які хотіли наслідувати Ісуса Христа, жити в чистоті та служити Церкві. Їх називали аскетами. Аскетів вважали за обранців, цвіт Матері Церкви. Добровільне дотримання чистоти трактували як заручини душі з Христом. Цікаво те, що сам термін «аскеза» був взятий з еллінської культури, але з часом Климент Александрійський та Оріген християнізували його.

У первісній Церкві аскеза означала наслідування життя Христа через виконування євангельських рад і благословень, збереження чистоти і дотримання суворих постів. З аскетизму невдовзі зродилися пустельницьке і чернече життя.

Велику пошану у первісній церковній спільноті мали діви, de virgine. І тому я зараз хочу зосередитися над питаннями: хто такі діви, їхнє місце у церкві, до чого вони покликані. Про життя дів до нас дійшло немало творів, зокрема «Учта десяти дів, або про дівство» св.Методія Патарського та De habiti virginum св.Кипріяна.

Отже, хто ж діви? Св.Кипріян так відповідає на це питання: «Діви – це цвіт церковного паростку, висока прикраса духовної благодаті, природа весела, чисте й непошкоджене створіння хвали та честі, образ Божий, відповідний святості Божественній, – це промениста частина стада Христового. Ними радіє, в них щедро сяє славне чадородіє Матери-Церкви: що більше дівство збільшується у кількості своїй, то більше зростає радість Матері». Св.Павло каже так: «Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом» (1 Кор 7,34).

Діви складають обітницю життя у досконалій чистоті та наслідуванні Ісуса Христа: чистого, вбогого, слухняного. А наслідувати Христа – означає намагатися жити так, щоб у наших словах, вчинках можна було відчитати життя Ісуса, Пречистої Діви Марії, святих дів. І це все заради того, щоб належати Ісусові вповні, душею і тілом, та увійти на бенкет Агнця. Звичайно, ця дорога нелегка, сповнена скорботи, пригнічень та трудів! Так, багатьма трудами і потом здобувається доступ у хори святих дів. Покликання діви – жити на землі, виконуючи різноманітну роботу, і турбуватися лише про те, щоби внутрішньо зростати у чеснотах. Ці чесноти творять внутрішню славу, що прихована від інших, і навіть від них самих. Теофан Затворник закликає до того, щоб бути незлобливими, як діти, слухняними й не метушливими, до всіх привітними та гостинними, приймати одна одну з любов’ю, бути терплячими і мужніми, зносити покірно свої хрести, перебувати у трудах і молитві, поститися, прощати, бути готовими до всякого діла й умертвлення пристрастей, себе не жаліти і не давати собі поблажок, бути мертвими до всього, що поза вами і довкола вас: сварять – не ображайтеся, хвалять – не пишайтеся, отримавши благо – не захоплюйтеся і бідуючи – не впадайте у слабкодухість, в усякому ділі й місці постійно майте в серці молитву – з нею засинайте і з нею прокидайтеся.

Доречні погляди висловлює св.Кипріян у творі De habiti virginum: «Ви, будучи чистими і непорочними, будучи дівами, уподібнюєтеся до Ангелів Божих. Тільки нехай буде твердим і непорушним ваше дівоцтво, і з якою мужністю, з якою рішучістю поклали ви початок йому, таким нехай буде воно у вас і назавжди. Шукайте для себе прикрас не в намистах і в одязі, але у чеснотах. Майте у своєму серці лише одного Бога і одне Небо, не спрямовуйте очей своїх до пожадливостей світу і тіла… Не годиться дівам ганятися за славою і почестями тілесними, а потрібно заглиблюватися у Слово Боже і у ньому шукати благ, якщо ж вже і гордитися тілом своїм, то лише тоді коли воно є мучиме за визнання імені Христа».

Взагалі над цими творами святих отців Церкви слід роздумувати і користуватися з їхніх порад, якщо насправді хочемо бути вірними Ісусові, прославляти Його у сонмі святих дів. Слід також пам’ятати притчу про десятьох дів: знаємо, що 5 увійшли на бенкет, а інші 5 дів – ні, попри те, що всі 10 обрали одну дорогу – бути дівами.

Не треба забувати, що бути дівою – це не тільки скласти обітниці на руки єпископа, мати обручку, відмовляти Літургію Годин. Дівоцтво – це не тільки зовнішні ознаки. Це життя, присвячене Богові, наслідування Ісуса Христа, дорога до досконалості, шлях до Царства Божого, служіння Церкві, великий знак любові Церкви до Христа та есхатологічний образ Небесної Нареченої і життя майбутнього віку.
Йоан Павло ІІ на Міжнародному з’їзді посвячених Богу дів сказав: «Кохайте Його, адже Він прагне бути коханим у вашому конкретному житті. Приймайте все те саме, що Він пережив; поділяйте Його спосіб життя, який був у покорі й тихості, любові та милосерді, служінні, ревному поширенні слави Отця і турботі про спасіння людського роду».

У разі виникнення питань або за додатковою інформацією можна написати на sviktoriasbo@meta.ua Тел. (050) 387-63-90. Адреса: м.Бердичів, вул.Леніна, 53, кв. 40, Ірина Завадська ОСV, індекс 13312.