З огляду на наближення дати обговорення рішення Європейського Суду щодо встановлення релігійних символів у загальноосвітніх школах, ми хотіли би наголосити на важливості, яку це питання має щодо релігійних почуттів народів та традицій європейських націй.
Європа завдяки, власне, самому християнству, визнала автономність духовної та часової сфер, і наразі відкрилася релігійному плюралізму, засвідчуючи повагу прав людей як віруючих, так і невіруючих. Навіть ще більшою мірою Європа є відкритою в нинішньому часі, коли інші релігії поширюються та користаються з цієї багатокультурної реальності.
Присутність християнських символів, зокрема розп’ять, що відображають релігійні почуття християн усіх конфесій, не має жодного наміру когось виключити, але виражає традицію, яку всі знають та визнають завдяки її високій цінності та ролі як каталізатора діалогу з кожною людиною доброї волі та допомоги для страждаючих і нужденних, незалежно від їхньої віри, етнії чи національності.
В християнській культурі та релігійній традиції розп’яття проголошує спільне спасіння та свободу людства. Розп’яття не нав’язує певну релігію, але виражає найвищий альтруїзм та щедрість, а також найглибшу солідарність, що запропоновані усім.
Відтак, суспільства християнської традиції не повинні відмовлятися від публічного встановлення релігійних символів, особливо в місцях, де виховуються діти; в іншому разі, ці суспільства не зможуть передати майбутнім поколінням їхню власну ідентичність та цінності. Це будуть суспільства, що суперечать самі собі та відмовляються жити духовною та культурною спадщиною, в якій вони знаходять своє коріння та відкритість до майбутнього.
Крім того, хочемо нагадати, що в усіх європейських країнах існує та дедалі більше утверджується право на релігійну свободу, і що в різних країнах інші релігійні символи дозволені законом або ж є загально прийнятними. Церкви та християнські спільноти постійно сприяють діалогу з іншими Церквами та релігіями, а також діють як складова частина своїх суспільних реалій. Що ж до самих символів, різні суспільства дотримуються різних законів, і розвиваються власним автономним соціальним та юридичний шляхом, який слід поважати в межах коректних стосунків між державами та європейськими інституціями. Діалог між релігіями та людьми будьякої думки може розвиватися лише в такій Європі, де свобода релігії існує для всіх, а також де існує повага до давніх традицій кожної людини та нації.
Львів, 15 червня 2010 року
Архиєпископ Мечислав Мокшицький
Голова Конференції Римо-Католицьких Єпископів України
фінансово.
Щиро дякуємо!
