Чим загрожує зведення людини до ролі предмету

Його назвали Умут-Талха, що в перекладі з турецької означає «наша надія». Перша у Франції дитина-ліки.

Як уже повідомлялося, хлопчик, зачатий у пробірці з ретельно добраного генетичного матеріалу, буде донором пуповинної крові для свого хворого старшого брата. Наче й не станеться йому жодна фізична кривда.

Але що буде, коли він дізнається, навіщо з’явився на світ так старанно запрограмованим?

Мотив завжди однаковий – це зведення людини до ролі предмету

Традиція ставлення до людини як до ліків – не нова. Вона існує з часів канібалізму, який практикувався з вірою у чудодійну силу такої трапези, про неї йдеться в моторошних розповідях про чудодійну силу людської крові в історіях про вампірів, і так аж до вбивства людей заради органів та спроб використовування людських зародків у терапії в наш час. Те, що викликає найбільшу відразу, це мотив. А мотив завжди однаковий – це зведення людини-особи до ролі предмету.

Там, де людину не поважають як людину, вона легко стає гарматним м’ясом на полі бою, анонімною робочою силою в таборах праці чи складом замінних запчастин для тих, хто захворів

Ніхто не має ніяких претензій, коли людська кров чи органи стають добровільним даром однієї людини іншій, тій, яка хворіє. Немає великого морального опору, коли йдеться про отримання органів від померлих, які перед смертю погодилися на це. Але у випадку дитини-ліків йдеться про інструменталізацію людини. А це завжди погано закінчується. Варто лишень згадати позбавлену сенсу з точки зору перебігу військових дій смерть багатьох людей в окопах під час Першої Світової війни чи концтабори та гулаги тоталітарних систем у ХХ столітті. Там, де людину не поважають як людину, вона легко стає гарматним м’ясом на полі бою, анонімною робочою силою в таборах праці чи складом замінних запчастин для тих, хто захворів. Ми не можемо погоджуватися на таке трактування людини-особи. Бо це завжди закінчується катастрофою.

Канібали нічого не чули про пріони, тому, швидше за все, не розуміли, чому хворіють на дивні хвороби. Командири з фронтів Першої Світової напевно не передбачали, що доведуть до революційних заворушень, які відправлять в історію структури, що існували протягом цілих століть. Сьогодні ми можемо лише передчувати, яка небезпека може загрожувати нам, коли починаємо сприймати людину утилітарно. Однак, досвід вчить, що такий підхід завжди мститься.

Анджей Мацура, wiara.pl