Римо-католицький календар

Субота VIІІ звичайного тижня, рік І

Перше читання

Сир 51, 12-20

Читання з Книги Сираха

Славословитиму Тебе й хвалитиму, – і благословитиму ім’я Господнє.
Ще юнаком, заки в мандри я пустився, шукав я щиро мудрости у своїй молитві. Перед святинею благав про неї – і до кінця її буду шукати.
У розквіті своїм, мов достигаюче гроно, серце моє втішалося з неї, нога моя ступала дорогою прямою, і змалку вже слідом за нею ходив я. Лиш вухом нахиливсь я – і вже її одержав, і знайшов собі освіту велику.
Їй завдяки поступив я багато, – тож прославлю того, що дав мені мудрість. Рішив я ділом її вживати, шукав добра я ревно – і не осоромився!
За неї змагалась моя душа, у виконанні закону був я старанний; руки свої простягав я угору, і над неуцтвом сльози проливав я.
Душу свою спрямував я до неї, і в чистоті знайшов я її: з нею придбав я знання від початку, – тим то й полишений я не буду.

Слово Боже

Псалом респонсорійний

Пс 19(18), 8-9. 10-11. (П.: пор. 9а)

Радують серце заповіді Божі

Закон Господній – досконалий: він відживлює душу. *

Засвідчення Господнє – вірне: воно навчає простих.

Господні заповіді – праві: вони радують серце. *

Веління Господнє – ясне: воно просвічує очі.

Страх Господній – чистий: він вічно перебуває. *

Суди Господні – правда: всі вони – справедливі;

дорожчі від золота найщирішого *

і солодші від меду й патоки найсолодшої.

Спів перед Євангелієм

Євр 4, 12

Алілуя, алілуя, алілуя

Слово Боже – живе і діяльне,

розрізняє чуття та думки серця.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє

Мк 11, 27-33

+ Слова Євангелія від святого Марка

Ісус разом зі своїми учнями прийшли знов у Єрусалим. І коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики й книжники та старші й кажуть до Нього: «Якою владою чиниш таке? Хто дав Тобі владу це робити?»
Ісус же відказав їм: «Спитаю Я вас одну річ; дайте Мені відповідь, то і Я скажу вам, якою владою Я це чиню. Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповідьте Мені».
Вони почали міркувати між собою й говорити: «Якщо відповімо: “З неба”, – то скаже: “Чому ж ви не повірили йому?” а скажемо: “Від людей”, – лячно народу, – всі бо вважали Йоана, що він пророк». І відповіли Ісусові: «Не знаємо».
Ісус же відказав їм: «То й Я вам не скажу, якою владою Я це роблю».

Слово Господнє