Протягом останнього року в Україні скоротилася кількість курців, за даними Міністерства охорони здоров’я. Зокрема, на понад 2% тепер менше курців серед чоловіків і майже на пів відсотка – серед жінок. Проте сьогодні все ще курять близько 10 мільйонів українців, зазначають представники Міністерства охорони здоров’я, тому боротьба з курінням триває. Тим паче, що кількість курців серед підлітків за останній рік зросла.
У Міністерстві охорони здоров’я переконують, що число курців зменшується в Україні останні 5 років. Про це ж свідчать дані соціологічного дослідження «Глобальне опитування дорослого населення щодо вживання тютюну» (GATS), відповідно до якого протягом 2005-2010 років поширення щоденного куріння скоротилося у чоловіків на 17%, у жінок – на 11%. Щоб досягти такого результату, Україна наслідувала західний досвід, стверджує завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ Костянтин Красовський. Він переконує – не курити стає в Україні ознакою хорошого тону.
«По-перше, було дуже суттєве підвищення акцизів і цін на сигарети. Були заборонені деякі види реклами: зовнішня і в друкованих ЗМІ. Продовжувалось поступове звільнення громадських місць від тютюнового диму. Наприклад, в поїздах заборонили курити. Звичайно, все це не 100-відсотково працює, але працюють ті самі попередження на пачках. В 2007 році були введені тексти, вони також зіграли свою роль. Поступово ставлення суспільства до куріння змінюється. В інтелігентному середовищі вже вважається некультурним курити в присутності інших. Тобто навіть без всяких заборон, люди просто виходять і курять десь за межами приміщень», – зазначив Костянтин Красовський.
Україна уже не лідер за поширенням куріння в Європі
І як наслідок змін, про які говорять у МОЗ, за останні 5 років Україна перестала бути одним із лідерів в Європі за поширенням куріння. Якщо в Україні сьогодні все ще не розлучаються з цигаркою 45% чоловіків і 9% жінок (за даними GATS), то, наприклад, у Росії курять більше – 55% чоловіків і 16% жінок. Гірше показники і у деяких державах ЄС, констатує Костянтин Красовський.
«Нинішні показники України 2010 року приблизно відповідають середнім показникам країн Європейського союзу, – говорить Костянтин Красовський. – Звичайно, є в Європейському союзі такі країни, як Австрія та Греція, де суттєво вища поширеність куріння, а є такі, як Швеція, де поширеність куріння – 12-13%».
Щодо куріння серед підлітків – статистика не така втішна
Тим часом поширення куріння серед української молоді залишається значним, констатують, зі свого боку, соціологи. Як розповіла експерт Інституту соціальних досліджень Яна Сонова, щодня курять 11% школярів і студентів.
«Серед хлопців таких представників більше – 16%, серед дівчат – 7%. Це до 19 років. Ми опитували учнів 6, 8,10 та11 класів, а також студентів 1-2 курсів ВНЗ. З віком посилюється частота куріння серед дівчат. Час від часу курять дівчата шостих класів – 2%, а 10-11 класів – 12,5%», – поінформувала Яна Сонова.
Ціни на цигарки підняли, а грошей на державну допомогу – немає
Всесвітня організація охорони здоров’я пропонує 5 основних стратегій у боротьбі з поширенням куріння:
1. підвищення цін на сигарети;
2. скорочення тютюнової реклами;
3. поступове обмеження куріння у громадських місцях;
4. попереджувальні написи на пачках сигарет;
5. допомога людям, які вирішують кинути курити.
Про намагання виконати ці стратегії не один рік заявляють у МОЗ України.
На думку експертів, найефективніше виконується в Україні перший з них. За останні 3,5 роки акцизні ставки на куриво зросли усемеро. Курці повертають державі через сплату акцизного податку майже половину вартості цигарок. При цьому, різке збільшення ставок акцизу в Україні, на тлі дешевого імпорту із сусідніх Росії та Молдови, сприяє контрабанді тютюнових виробів сумнівної якості. За даними фахівців, кожна шоста пачка сигарет в Україні – контрабандна. Значна частина курців переходить на це куриво заради економії, ще більше псуючи своє здоров’я.
Також прогрес відзначають практично всі експерти у скороченні тютюнової реклами.
Є досягнення і в поступовому обмеженні куріння у громадських місцях. Але не всі кафе і ресторани відводять місця для некурців. Як з’ясували учасники громадської кампанії «Київ без тютюнового диму», кожен 10-й заклад громадського харчування у столиці не надає таких місць взагалі.
Крім того, за словами завідувача відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ Костянтина Красовського, днями Кабінет Міністрів України нарешті оприлюднив свою постанову, якою затвердив малюнки, які мають з’явитися на пачках сигарет, але це буде лише через 18 місяців.
Найменше поки що вдається втілювати в Україні останню із рекомендацій ВООЗ – допомогу людям, які вирішують кинути курити. «Якщо підвищення акцизів не тільки не потребує грошей, а навпаки дає гроші в державну казну. Якщо заборона реклами та введення малюнків потребують лише бюрократичних дій, але не коштів. То п’ята стратегія – організація допомоги курцям в припиненні куріння взагалі не можлива без державного фінансування. Хоча в державній програмі зазначено, що ще 2010 року могла з’явитися телефонна лінія допомоги в припиненні куріння. Оскільки кошти не були виділені, то ця лінія так і не з’явилася», – зауважив Костянтин Красовський.
Найбільше схильні до цигарки чоловіки з початковою освітою і жінки з вищою
Студентові із Києва Віктору 24 роки і майже половину з них він курить. Після подорожчання цигарок Віктор перейшов на дешевше куриво. Скорочення тютюнової реклами не помітив, тому що телевізор ігнорує. Попереджувальні написи на пачках цигарок сприймає як більшість курців колишнього СРСР реагували на напис «Міністерство охорони здоров’я попереджає…» Чи курять у кав’ярнях – йому байдуже, бо навчання та робота відбирають безліч часу і він кафе з ресторанами не відвідує. Взагалі, зменшення кількості курців він не помітив, тому і сам поки що продовжує «диміти».
«Будь-який стрес – і відразу ж за цигарку. Завжди, навіть якщо не куриш деякий період, потрапляєш в теж місце – і все починається заново. Ті ж люди, які курять біля тебе. Дивишся фільм, там хтось за цигарку потягнувся і якось самому хочеться. Ти ніби сам і не хочеш того тютюну, але звичка сидить у підсвідомості», – пояснив Віктор.
Найбільше схильні до куріння чоловіки з початковою освітою і жінки з вищою освітою. Середній вік початку куріння серед щоденних курців знижується і сьогодні становить 16 років. Щороку від хвороб, пов’язаних з наслідками куріння, в Україні помирають близько 100 тисяч осіб. Навіть незначне скорочення кількості курців не лише береже людські життя (що є найціннішим), це також значно економить кошти для держави. Зокрема, на охорону здоров’я, розповідає екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук.
«Надзвичайно великий буде ефект, тому що це – збереження здоров’я людей. А якщо люди будуть здоровіші, значить вони краще будуть працювати. По-друге, менші будуть втрати для держави. Я наведу один приклад, в 2007 році в Києві кількість інфарктів зменшилась на 311 випадків – це річний бюджет лікарні на 300 ліжок, при сьогоднішньому фінансуванні», – пояснив Микола Поліщук.
Тим часом, народні депутати Лілія Григорович, Володимир Карпук і Зіновій Шкутяк пропонують заборонити курити водіям. У пояснювальній записці до їхнього законопроекту стверджується, що куріння за кермом призводить до численних ДТП і пожеж, особливо влітку.
Наталка Коваленко, Олександр Лащенко, Радіо Свобода
фінансово.
Щиро дякуємо!
