Блог Христини Підлісецької

Підвищуємо кваліфікацію з душевними сябрами. Кана в Білорусі

09 Лютого 2012, 13:02 1705

З черговим приїздом привітав мене рідний дім. Цього разу їздили до сусідів поверхом вище. Їли білоруську бульбу, підтримували добру спортивну традицію, і, що саме головне, грали, співали, грали, співали і так далі. А команда наша була така: організатор-затійник – Олена Скиба (колишня канівська гітаристка), я, Христина (вокалістка), Олексій (вчив грати на гітарі) і Сашко (барабанщик із Тернополя). А провели ми всі разом чудовий тиждень в Білорусі і не злякали нас морози, і зробили справу, яку задумали – Першу школу для музикантів, що горять бажанням музикувати на Славу Божу.

Білоруссю була приємно вражена. Останній раз в тих краях була рівно 10 років тому, тож святкувала своєрідний ювілей. Продовжуючи добру Канівську традицію – шмат із нас їздили проводити реколекції, себто музичні навчання для білоруських музичних католиків. Для ремарки: проводимо такі акції цілим гуртом Кана доволі частенько, і до того ж в різних країнах. Цього разу музикували по-білоруськи. Але перед тим як поділитись музичними враження, все-таки зроблю пару акцентів на тому, де зупинилась моя думка і око. Почну з ока. Столиця вразила величезною кількістю світла і льодових катків. І все правильно – здоровий спосіб життя підсилювали 20-градусні морози, та головне, щоб усі сміялись. В порівнянні із нашою столицею, яка просто-таки засипана снігом, білоруси свій кудись подівали. Просторі й без того вулиці притягують своєю акуратністю та чистотою. Ну і, звісно, машин в Мінську так в разів 10 менше, ніж у Києві, що не залишилось непоміченим. Ще одна несподіванка, котра підсилила враження – відсутність надмірної кількості реклами, що не перетворює місто на великий супермаркет. А загалом все просторо, стримано і спокійно. Занепокоює, правда, кількість католицьких храмів, які чомусь частіше перетворюються, в кращому випадку, на музеї. Ну і, звісно, пронародницька позиція, мова і все, що з тим пов’язане, розвивається і пропагується саме на площині церкви. Щодо вуха – то приємно було чути подекуди народну білоруську мову, особливо в храмах.

Повертаюсь до основного. Ідея школи для музикантів-християн народилася на основі Школи Християнського Життя і Євангелізації, яка діє в Білорусі вже кілька років, тобто виникла із потреб самої ж Школи. За організацію такої зустрічі радо взявся отець Михаїл Цвячковський із римо-католицького ордену братів Мар’янів. До Жодіно, містечка неподалік Мінська, з’їхалось із цілої Білорусі 25 музикантів. Сама ж школа для музикантів має на меті виховати самостійних музик, які в майбутньому творили б якісну християнську музику на теренах власної держави. Ну, і власне, для проведення такої музичної забави, яку очолювала колишня Канівська гітаристка Олена Скиба (яка, зазначу є відповідальною за філію ШХЖіЄ в Білорусі) запросили шмат Кани – мене, вокалістку і Олексія – гітариста, а також нашого спільного приятеля-музиканта із Тернополя – Сашка, барабанщика. Ось такою командою ми й почали музичну школу. Із власного досвіду хочу відзначити наполегливість білорусів. Вже після першого вокального уроку просто не було сил для наступного. Команда добре попрацювала. Програма була насичена: майстер-класи гри на різних інструментах та уроки співу, які в кінцевому результаті звели в єдину музичну купу, створили своєрідний оркестр із потужним хором в додачу. Своєрідний вінегрет вийшов дуже барвистий. Як результат спільних старань – побавили парафіян Жодіно коротеньким концертом, на якому виконували вивчені твори. Звісно, імпреза була ризикована, і грозила незадоволенням парафіян-пенсіонерів, та на випадок такої акції був навіть приготований спецзагін для пом’якшення ситуації. Але наші побоювання не справдились, саме бабці ще довго не могли розійтись із храму, і дякували кожному з учасників школи за чудове музичне оформлення літургії і концерту опісля.

Загалом, щось таке на території білоруської католицької церкви відбувається не вперше. Щороку влітку на тижневу подібну акцію в Білорусь приїжджає Януш Поспішальський із командою, і роблять молодіжний фестиваль, повний музики, танців і веселощів. Ото ж ми й готуємо білоруських музикантів, аби на належному рівні взяли участь у тій забаві.

Закінчилось все дійство надією на те, що молодь почне таки серйозно займатись музикою, і, скажу вам, є всі шанси для створення професійних команд. Поживемо – побачимо, все це на розгляд часу. Але наступним кроком для білорусів стане ще один такий з’їзд, запланований на весну вже цього року. Ну і, звісно, білоруська команда вже збирається із музичним візитом до нас, в Україну, аби взяти участь у музичних реколекціях, що будуть проводитись весною під проводом польського гурту New Life’M.

Із свого боку додам – дивлячись на них, молодих, запалених, активних і відчайдушних, згадую нас, Кану, ще 7 років тому. Тому покладаю особисто на білорусів і їхнє серце великі надії.

_________________________________________________________


У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: