Поради

Іспит совісті: рахувати благодаті, а не гріхи

14 Березня 2012, 11:02 2495

Чимось незносним є постійне пригадування своїх слабкостей і борюкання з ними. Чимало людей втрачають охоту провадити іспит совісті, бо він асоціюється насамперед із підрахунками гріхів.

 

Однак св.Ігнатій Лойола залишив у «Духовних вправах» такий підхід до іспиту совісті, за яким ми маємо шукати Бога, а не допущені нами переступи. Бо ж не гріхи мають бути предметом нашої молитви, а дія Бога в нас.

Нагадаємо ще раз п’ять коротких пунктів відправлення такої молитви, як іспит совісті, згідно зі св.Ігнатієм, і розширимо вступ до цієї молитви.

 

" Хоч би що у твоєму житті сталося, хоч би як далеко ти втікав від Бога, Він усе одно тебе супроводить

 

Перш ніж забратися до неї, треба усвідомити, що перебуваєш у присутності Бога, що Він завжди поруч. Хоч би що у твоєму житті сталося, хоч би як далеко ти втікав від Бога, Він усе одно тебе супроводить. Усвідомивши Його близькість, присвяти кілька хвилин роздумам про минулий день. Варто дозволити, щоб повернулися переживання, які залишили по собі сильний слід: несподіванки, хвилини радості, а також сварки, розчарування. Лише коли усвідомиш присутність Бога поруч і свої переживання, можна рушати далі.

 

" Ствердження, що Бог мене любить, може дуже швидко стати порожнім, якщо я щодня не усвідомлюватиму Його добродійства

 

Ігнатіанський іспит совісті тим і відрізняється від інших, що ми запитуємо насамперед не про те, що я сам зробив, а що Бог зробив для мене. Ствердження, що Бог мене любить, може дуже швидко стати порожнім, якщо я щодня не усвідомлюватиму Його добродійства. Початок молитви іспиту полягає в тому, щоб помітити все, отримане сьогодні, відкрити, як сильно я люблений і обдарований, і подякувати Богові. Тільки побачивши, як багато ми отримали, можемо переходити до наступних пунктів.

Бачення отриманих дарів приводить до усвідомлення, як сильно ми в усьому потребуємо Бога. Його допомога потрібна і для того, щоб подивитися на власне життя. Цей пункт нагадує про правильний підхід до своїх гріхів. На них не можна дивитися інакше, ніж тільки крізь призму добра і милосердя – поглядом Божим.

Далі перейдемо до пригадування найважливіших подій дня. Якщо я вмію побачити, як сильно Він мене любить і як багато дає, то починаю розуміти свій егоїзм. Переходячи від події до події, я ставлю собі за мету не «впіймати себе на гріху», а зауважити Божу присутність в усьому. Вчуся дивитися на своє життя як на місце дії Бога. Тоді запитую себе: чого Він очікував від мене сьогодні? Як я відповів на Його очікування в тій чи тій ситуації? Чи завжди усвідомлював Його присутність поруч?

 

" Дуже важливо під час іспиту совісті не загрузнути у самозвинуваченнях, а звернутися в молитві до Бога

Франц Мьорес SI пише про це так: «Завжди існує напруженість поміж тим, до чого нас кличе Бог, і тим, як ми живемо насправді. Ця напруженість проявляється також у наших почуттях і може допомогти більш результативно спрямувати наше життя на Бога. Тому дуже важливо, щоб під час іспиту совісті не загрузнути у самозвинуваченнях, а звернутися в молитві до Бога, Який прощає. Як розпізнаємо у собі грішника, легше буде нам стати з вдячністю перед Христом, Який узяв на себе всі наші гріхи».

Цей же о.Франц підбиває підсумок ігнатіанському іспиту совісті такими словами: «Як відомо, дорога до пекла вимощена добрими намірами. Може, причиною цього є факт, що чимало людей неспроможні знести своїх помилок чи соромного досвіду і хочуть усе швидко виправити одним великим рішенням. У такий спосіб добрий намір стає першим кроком до наступної поразки. Ми повинні дуже серйозно підходити до своєї слабкості. Постановити виправлення з допомогою Його благодаті означає тільки те, щоб учитися на власних помилках. Якщо повністю узагальнено постановимо любити своїх ближніх, то наша поведінка фактично не зміниться. А хто конкретно замислюється, як має поводитися в наступній ситуації, аналогічній Х, щоб знову не вибухнути, – той, певно, по численних спробах зробить свій крок до розвитку. Наскільки важливим є рішення виправитися, настільки само важливішим є уповання на допомогу Божу; в іншому разі іспит совісті стає корекційною гімнастикою, в якій для Бога немає місця. Ісус критикував у фарисеїв саме цей моральний перфекціонізм, який, схоже, забував покладатися на Бога. Тому іспит совісті має завершитися молитвою «Отче наш»: вона показує, що саме Бог є Тим, хто діє».

Іспит совісті вимагає регулярності. Тільки так життєвий шлях може стати дорогою молитви. Багато людей надвечір уже надто втомлені, щоб знову переглядати свій день. Однак можна знайти якийсь спокійний час удень. Головне – не полишати цю вправу.

DEON.pl

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит червень-липень
Зібрано Залишилося зібрати
23715грн
65293грн
Потрібно зібрати
89008грн
Залишилося
6днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: