Від імені Єпископів Української Греко-Католицької та Римо-Католицької Церков Україні прагнемо сьогоднішнім зверненням підтримати всілякі старання спрямовані на захист подружжя, що є союзом любові між чоловіком та жінкою, та виступити на захист сім’ї, що є найкращим середовищем для виховання дітей, адже саме у родині кожний дістає визнання, захист і шану, і чим більшої потребує допомоги, тим чуйнішою і турботливішою оточується опікою [1]. Батьки стають співпрацівниками і в певному сенсі представниками Бога, коли вони передають життя і виховують його у згоді з Його Отцівським задумом [2].
Десять років тому Папа Йоан Павло ІІ, будучи у Львові та Києві, закликав Церкву, щоб добро родини поставила як пріоритет. Оскільки сім’я є незаперечною цінністю як в індивідуальному, так і суспільному вимірі, Папа закликав родини, щоб «відновлюючись духовно причинилися до піднесення якості цілого суспільного життя» (Київ 24.06.2001). Ці слова – це завдання сьогодення.
З болем спостерігаємо як у багатьох країнах світу, зокрема Заходу, на юридичній площині чиняться спроби знищити сім’ю та допустити до розбещення дітей. Такі спроби найчастіше є ініціативою діячів гомосексуальних середовищ, за підтримки засобів масової інформації. Такі дії суперечать не лише християнським цінностям, а й природному моральному закону, що базується на здоровому глузді та внутрішньому імперативі чинити добро і уникати зла. Різними способами суспільство намагаються переконати, що в ім’я толерантності та політичної правильності слід це приймати, або принаймні закривати очі на зло, яке несуть з собою гомосексуальні союзи, що вдають та пародіюють «священні подружні вузли», а також вважати нормальним усиновлення дітей такими зв’язками. Здорові традиційні погляди ігноруються, замовчуються або висміюються. Ці згубні тенденції не мають кордонів і поступово проникають також і в наше суспільство та країну.
Церква бачить велику загрозу для сім’ї у розповсюдженні і негативному впливі таких тенденцій, які є проявом морального безладу, а тому неприйнятні. Ще не запізно, щоб протиставитися їм не тільки як християни – в ім’я вірності Євангелії нашого Господа Ісуса Христа, але й просто як українські громадяни – в ім’я гідності людини та її справжнього блага, в ім’я щастя теперішнього та прийдешнього поколінь та задля збереження перевірених тисячоліттями наших добрих національних традицій.
Відчуваючи щораз більшу загрозу традиційним людським цінностям, хочемо нагадати, що Святе Письмо засуджує гомосексуальні зв’язки (пор. І Кор.6,9-10), як наслідок прояв гріха. Творець від початку сотворив людину чоловіком і жінкою і покликав їх, щоб вони стали одним тілом (пор. Мт. 19,4-6; Мр. 10,6-8; Бут. 2,24), а це означає – образом таїнства самого Бога: «Бог сотворив людину на свій образ, на образ Божий сотворив її: чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут. 1,27). Віддаляючись від Бога, людина втрачає здатність усвідомлювати і розпізнавати в собі Божий образ.
Згідно з Конституцією України права кожної людини є захищені. Водночас внаслідок брехливої гомосексуальної пропаганди поступово складається така ситуація, коли захисту, у тому числі юридичного, сьогодні потребує найдорогоцінніша частина суспільства, якою є і повинна залишитися сім’я. Саме сім’я є збудована на нерозривному союзі чоловіка та жінки, скріпленому взаємною любов’ю та вірністю, обдарованою Богом благодаттю продовження людського роду. Не можна допустити, щоб гомосексуальні зв’язки посягнули на права, що виключно належать подружжю та родині. Пам’ятаючи про те, наскільки важливою для доброго і гармонійного розвитку дитини є присутність батька і матері в сім’ї, сама думка про виховання дітей у середовищі гомосексуальних зв’язків переповнює нас болем та викликає обурення.
Благословляємо усіх на діяльність, спрямовану на порятунок, зміцнення і підтримку подружжя і сім’ї та захист дітей перед моральним розбещенням, бо майбутність належить тим народам, у яких подружжя є святою річчю, – у яких родинне життя чисте і святе. Молимо Господа охоронити від спокус злого духа, який підступно спокушує нас дуже невинними, на перший погляд, пропозиціями, оволодіває людським сумлінням та диктує свій спосіб життя і діяльності. Перед брехнею та деморалізацією нехай оберігає нашу країну святий Архангел Михаїл, покровитель України – держави з більш ніж тисячолітнім християнським корінням.
Львів-Брюховичі, 09.02.2012 р.Б.
[1] Пор. Іван Павло ІІ, Енцикліка, EvangeliumVitae (25 березня 1995) № 92.
[2] Пор. ІІ Ватиканський Собор, Душпастирська конституція про Церкву в сучасному світі, Gaudiumetspes (7 грудня 1965) № 50.
фінансово.
Щиро дякуємо!
