Інквізиція — судово-слідча установа Католицької Церкви, створена в 1215 р. папою Інокентієм ІІІ. Всупереч розповсюжженій думці, метою створення інквізиції була не боротьба проти єресей, і, тим більше, єретиків, а розслідування звинувачень у єресі. Завдяки інквізиції кожне звинувачення у єресі ретельно розслідувалось, а відтак – кожному звинуваченому був забезпечений нормальний судовий процес з участю адвоката і можливістю захищатися.Тимі, чия вина була доведена в ході розслідування, давався термін, зазвичай від 15 до 30 днів на розкаяння. І тільки ті, хто не розкаювався, а вперто тримався своїх єретичних поглядів, отримували покарання. Завдяки цьому звинувачені у єресі уникали самосуду і несправедливих оскаржень, а звинувачення у єресі не стало засобом розправи з особистими ворогами і зведення особистих рахунків. У більшості країн Західної Європи інквізиція була скасована у XVIII ст.