Обрізання — релігійний обряд відсікання крайньої плоті чоловічого статевого органа, практикується в юдаїзмі та ісламі, Коптській і Ефіопській Церквах, а також у низки народів Африки, Західної Азії, Австралії та Океанії. Бере початок від патріарха Авраама, як знак союзу з Богом. "Далі сказав Бог до Авраама: Ти берегтимеш союз мій, ти й твої потомки, в їхніх поколіннях. Ось мій союз, що його маєте берегти між мною й вами, і між потомками по тобі: кожного чоловіка серед вас обрізати. Ви обріжете тіло на передній вашій шкірці, й це буде знаком союзу між мною й вами. На восьмім дні (життя) мусить бути обрізане в вас кожне ваше хлоп'я, у ваших поколіннях …"(Бут 17, 9-12).
"Взяв тоді Авраам Ізмаїла та й усіх, що вродилися в його господі, і всіх куплених за гроші – всю чоловічу стать свого дому – та й обрізав у них тіло на передній шкірці, того ж самого дня, як Бог йому був сказав. Було ж Авраамові дев'ядесят дев'ять років, як обрізано в нього тіло на передній шкірці. А Ізмаїлові, його синові, було тринадцять років, як обрізано в нього тіло на передній шкірці. Того самого дня обрізано Авраама й Ізмаїла, сина його. Всіх чоловіків у його домі, тих, що вродилися в господі, і куплених за гроші від чужинців, обрізано з ним"(Бут 17, 23-27).
У Новому Завіті згадується про обрізання Ісуса Христа (Лк 2, 21), Івана Хрестителя (Лк.1,59), апостола Павла (Фл. 3, 5) та ін. Згідно з Діяннями апостолів, на Єрусалимському соборі апостоли прийняли рішення не вимагати від навернених у християнство язичників здійснювати обрізання.
В ісламі не існує чітких приписів щодо віку звершення обрізання. В різних традиціях його роблять або в період від 7-го до 30-го дня після народження, або у віці 7-11 років. Сенс обряду, як і в юдаїзмі, полягає в дотриманні завіту, укладеного Богом з Авраамом (Ібрагімом). Серед мусульманських богословів і правознавців немає єдиної точки зору щодо обов'язковості обрізання: одні вважають його бажаним, інші обов'язковим.
фінансово.
Щиро дякуємо!
