Свічки церковні — про духовно-символічне значення свічки, як атрибута, що використовується під час християнського Богослужіння говорив Тертуліан: «Ніколи не здійснюється у нас Богослужіння без світильників, однак використовуємо їх не тільки для того, щоб прогнати темряву ночі (адже Літургія звершується в нас при денному світлі), але для того, щоб зобразити через це Христа – Світло несотворене, без Котрого ми протягом дня ходили би в темряві» Св. Софроній Єрусалимський казав: «Лампади і свічки є образом вічного Світла і також означають світло, яким сяють праведники».
Палаюча свічка – це символ Христа, оскільки вона, сгорає, виконуючи своє призначення. Це символізує те, що Ісус Христос виконуючи місію, заралди якої Він зійшов на землю: віддає своє життя задля спасіння людства.
Церковні свічки також символічно виражають вчення Церкви, наприклад, три свічки представляють Трійцю, а сім свічок – сім дарів Святого Духа. Свічки по обидва боки від хреста на вівтарі означають подвійну природу Христа, людську й божественну; великодня свічка (Пасхал) символізує воскреслого Христа.
Свічка також служить виразом пошани до того кому і за кого вона ставиться. Звичай ставити свічки за тих чи інших людей, як живих так і, особливо, померлих розповсюджений у Східниїх Церквах. При цьому потрібно пам’ятати, що поставлена свічка є доповненям до молитви за того, зак ого вона ставиться, але не замінює молитву.
фінансово.
Щиро дякуємо!
