У липні 2012 р., в Італії вийшла друком книжка «Матері Собору. Двадцять три жінки на ІІ Ватиканському Соборі» – (Madri del Concilio. Ventitré donne al Vaticano II) про черниць та мирянок, які брали участь у Другому Ватиканському Соборі як слухачки-аудиторки, запрошені Папою Павлом VІ.
Книжку написала Адріана Валеріо, італійський теолог та історик, професор історії християнства та історії Церкви університету «Федеріко ІІІ» в Неаполі. Книжка дуже швидко знайшла широкий і схвальний відгук, адже про присутність жінок на Соборі згадувалось не часто. Десять з учасниць ІІ Ватиканського собору були членами різних чернечих Чинів та Згромаджень, а тринадцять – були мирянками. Крім них, як експерти з окремих питань чи проблем, на окремі сесії Собору були запрошені також інші жінки, близько двадцятки, але їхня участь була короткочасною.
Серед двадцяти трьох учасниць були чотири представниці Східних Католицьких Церков: Коптської Католицької Церкви з Єгипту, Маронітської католицької Церкви з Лівану, та дві представниці Української Греко-Католицької Церкви – Архимандриня Чину Сестер Святого Василія Великого Мати Клавдія Федаш та Головна Настоятелька Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії Мати Єроніма Химій.
Мати Клавдія Федаш, ЧСВВ, була запрошена стати слухачкою ІІ Ватиканського Собору у жовтні 1964 року. Вона народилась 1909 року в США і в 16 років вступила до Чину Сестер Василіянок. Мала вищу освіту, захистивши докторську дисертацію про Чин Сестер Святого Василя Великого, їхню Американську Фундацію та діяльність серед русинів-католиків.
Від 1963 до 1971 року Мати Клавдія очолювала Чин Сестер Василіянок, найстарший монаший Чин у світі, адже своїм корінням він сягає ще ІV сторіччя. У книзі «Матері Собору» коротко розглянуто останнє сторіччя історії Сестер Василіянок, воєнні труднощі, які виявили потребу об’єднати всі монастирі Чину під одну центральну управу.
1963 року після 18-річного ув’язнення прибув до Риму блаженніший Йосиф Сліпий і на його прохання Мати Клавдія була запрошена на Собор. Мати Клавдія доклала значних зусиль для всебічної допомоги кардиналові Йосифові Сліпому у його діяльності. Померла у Римі 1978 року і похована у крипті під собором святої Софії у Римі.
Другою українкою – учасницею ІІ Ватиканського Собору була Мати Єроніма Химій, яка народилась в українській родині у Канаді 1912 року. Мати Єроніма була Головною Настоятелькою Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії від 1956 до 1974 року.
Згромадження Сестер Служебниць, засноване 28 серпня 1892 року в с. Жужелі (тепер Жужеляни), Сокальського району на Львівщині, співзасновниками якого є блаженна Сестра Йосафата Гордашевська, Отець Василіянин Єремія Ломницький, та Отець Кирило Селецький, є Папського права та першим активним апостольським згромадженням в Східній Церкві візантійської традиції – в Українській Греко-Католицькій Церкві. Під проводом Сестри Йосафати та священиків Ломницького та Селецького Згромадження почало швидко поширюватись по всій Галичині. З часом їхня діяльність вийшла поза межі Галичини. У 1902 році Сестри прибули до Канади, у 1906 році в Югославію, у 1911 році до Бразилії, у 1938 США. Радянська окупація перервала розвиток Згромадження в Галичині. Протягом перших років радянської влади були ліквідовані всі монастирі, багато Сестер зазнали репресій та відбули на заслання. Збереглись та розвивались Провінції Сестер Служебниць в країнах українського поселення в світі.
Маючи Головний Дім у Римі, Згромадження Сестер Служебниць було безпосередньо поінформоване про дії Собору, тим більше, що деякі українські Отці Собору проживали у домі Сестер. А у Папській Колегії святого Йосафата, де Сестри вели домашнє господарство, проживали єпископи-учасники Собору, щоденно спілкуючись із Сестрами. Усі українські Отці Собору могли провести прямі паралелі до життя і праці Сестер, зокрема, коли йшлось про приготування документів про оновлення чернечого життя. Також і Сестри могли брати участь у численних урочистостях, тим самим Згромадження стало ширше відоме.
Тому, коли було вирішено, що в нарадах Собору братимуть участь також спостерігачі – богопосвячені особи та миряни – серед аудиторок Собору на останній і заключній сесії у лютому 1965 року була призначена Мати Єроніма Химій, СНДМ. Українська преса прихильно писала про це призначення та відзначила її присутність на соборових засіданнях, а світова преса змогла ознайомитись та оцінити працю Сестер Служебниць. Справді, присутність Сестри Служебниці з-поміж тисяч жіночих Згромаджень на світовому рівні, привернуло увагу не тільки до самого Згромадження, але й до Української Греко-Католицької Церкви.
Мати Єроніма, дякуючи Папі Павлові VІ за це визначення, наголосила, що воно є заохотою і підйомом духа для всіх Сестер, а особливо для тих 700, що тоді знаходились поза «залізною завісою».
Після ІІ Ватиканського Собору Мати Єроніма Химій доклала багато зусиль, щоб Собор та його постанови знайшов відповідне місце в житті Згромадження, насамперед, ознайомлюючи Сестер з діями Собору та найважливішими постановами, що стосувались чернечого життя. Під вмілим проводом Мати Єроніми Химій Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії зуміло поступово переглянути своє життя, діяльність та Устави, згідно з приписами, постановами та духом ІІ Ватиканського Собору, відповідаючи на нелегкі виклики сучасності.
Мати Єроніма Химій, СНДМ, відійшла по вічну нагороду у Канаді 2004 року і похована в містечку Мондер, що в провінції Альберта.
Фото: Мати Єроніма Химій, Головна Настоятелька Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії – учасниця ІІ Ватиканського Собору.
фінансово.
Щиро дякуємо!
