ХІV літні Паралімпійські ігри в Лондоні, наймасштабніші змагання людей з обмеженими фізичними можливостями, наближаються до за завершення. У суботу, 8 вересня, у катедральному храмі святого Юрія у Саутуарку, що на півдні Лондона, буде відслужена подячна Служба Божа, щоб висловити Богові подяку за неоціненний потенціал, який має у собі кожна людина, чи здорова, чи фізичними обмеженнями, і який в особливий спосіб виявляється під час спортивних змагань. Урочисте закриття Паралімпійських ігор відбудеться 9 вересня.
Українська національна команда – серед лідерів. Паралімпійські ігри показують, що Христос закликає дивитися на людину, як на особу, залишаючи осторонь фізичні аспекти обмеженості та роздумуючи над можливостями самоздійснення людини в суспільстві. Ці ігри дали нагоду атлетам виявити свою віру у ділах та стали місцем, де усі максимально викладаються, виявляючи свої найкращі здібності.
Як не згадати, що блаженний Папа Йоан Павло ІІ сам був великим спортсменом, а в останні роки життя, досвідчивши на собі фізичну обмеженість, показав, що між здоров’ям та недугою існує послідовність і що тіло в будь-яких умовах заслуговує на пошану.
Монсеньйор Джон Армітаж, генеральний вікарій дієцезії Брентвуду в Англії, на території якої розташовані найважливіші олімпійські споруди, є головним капеланом не тільки Паралімпійських ігор, але виконував це служіння також і під час недавньої Олімпіади в Лондоні. В інтерв’ю для Радіо Ватикану він розповів, що під час олімпійських ігор в Лондоні спортсмени постійно шукали душпастирів, щодня відправлялись три Службі Божі, які були переповнені. Каплиця і сповідальниці також ніколи не пустували. За його словами, визначні спортсмени приходили до священика як звичайні вірні, потребуючи такої ж душпастирської опіки, як і інші – помолитись, посповідатись, взяти участь у Службі Божій, порадитись із священиком, тим більше, що всі вони перебували під великим психологічним тиском.
Під час Паралімпійських ігор, в яких бере участь значно менше спортсменів, щодня служаться дві Служби Божі. Душпастирську опіку надають 5 католицьких священиків, а крім того інші християнські віросповідання мають своїх священослужителів, а також інші релігії мають окремі місця, призначені для культу.
Монсеньйор Армітаж наголосив, що для Церкви одним із найважливіших аспектів Паралімпіади є увага до людської особи. Головними дійовими особами паралімпійських ігор є люди, які не належать до стрижня суспільства, яке їх або не помічає, або відверто відкидає. Паралімпіада вчить нас відкривати цих людей, цінити їх і цінити кожне людське життя. Церква завжди виступає на захист життя. Найчастіше, що дуже важливо, це стосується життя ще ненародженого, але на цьому Церква не обмежується. Наставлення, спрямоване на захист життя, стосується також і осіб з фізичними чи психічними обмеженнями. Церква має великий досвід у цій ділянці, бо завжди дбала про те, щоб вони були прийняті на рівні повносправних людей.
Слід додати, що нещодавно в Лондоні була проведена велика міжнародна конференція про теологію неповносправності, яка допомогла краще зрозуміти, як повинна проводитись інтеграція людей з фізичними чи розумовими обмеженнями. На думку монсеньйора Армітажа, Паралімпіада є важливим імпульсом як для Церкви, так і для суспільства.
Джеймс Паркер, виконавчий координатор Олімпійських та Паралімпійських ігор 2012 року з боку Католицької Церкви, звернувся із закликом до християн та усіх тих, хто підтримує людське життя від зачаття до природної смерті, виступити проти дискримінаційних законів про аборт, які діють у Великобританії.
Джеймс Паркер – це перший мирянин, що є духовним асистентом під час олімпійських та паралімпійських ігор. Досвід Паралімпіади, де, не зважаючи на фізичні обмеження, панує радість і непоборна любов та пошана до життя, спонукав його до того, щоб звернути увагу світу на те, що згідно із законами про переривання вагітності, як у Великобританії, так і в багатьох інших країнах світу, багато з цих атлетів не змогли би навіть і народитись, адже матерів би спонукали або примусили до аборту через фізичні, генетичні та інші вади зачатої дитини.
Саме Паралімпійські ігри, вважає Джеймс Паркер, є нагодою, щоб ще раз піднести голос на захист людського життя та його гідності від першої хвилини жаття, та зміни дискримінаційних законів щодо переривання вагітності.