Хоча Папа Бенедикт здивував усіх, оголосивши про свою відставку, проте не можна сказати, що він не попереджував.
В одному з інтерв’ю 2010 року Святіший Отець пояснив, чому Папа повинен йти у відставку, коли у нього більше не залишається сил виконувати свої обов’язки. Бенедикт XVI тоді навіть сказав: "Я також помічаю, що мої сили зменшуються".
Протягом останніх місяців відвідувачі Ватикану відзначали істотне погіршення фізичного стану Папи. Він не лише потребує допомоги при ходьбі через біль у суглобах, але також має проблеми з концентрацією внаслідок втрати енергії під час довгих сесій роботи. Після сну його розум гострий, як завжди, але потреба у відпочинкові з’являється дедалі частіше. Мабуть, Папа оцінив свій стан, смиренно, ретельно і в молитві, і дійшов висновку, що він більше не може виконувати своїх обов’язків.
Рішення, мабуть, було болісним, оскільки Папа залишає ще кілька своїх незавершених проектів: літургійну «реформу реформи», завершення Року Віри, нову енцикліку. Звичайна людина, безсумнівно, намагалася б довести до кінця ці кілька останніх проектів, навіть знаючи, що сили зникають. Проте Бенедикт XVI не є звичайною людиною.
Це був понтифікат сюрпризів. Найважливіші оголошення робилося без супровідних фанфар, без завчасних повідомлень у новинах. Тим не менше, Бенедикт XVI завжди був рішучий у своїх діях. Його рішення про відставку не становить винятку.
Як пояснює Джеф Майрус, відставка Папи не є безпрецедентною подією. Але нічого подібного не відбувалося в теперішню епоху миттєвих всесвітніх комунікацій. Відтепер – чи це на краще, чи ні – кожен римський понтифік відповідатиме на питання, чи він планує і коли планує піти у відставку. У випадках погіршення стану здоров’я Папи покоління Твітера почне ставити різні питання. (Чи можна залишатися Папою, будучи на ранній стадії раку або з хворобою серця? А з погіршеним зором?) У гірших випадках, такі само питання поставатимуть, коли Папа втратить свою популярність серед громадськості; політичний тиск на папство однозначно збільшиться.
Може бути так: засоби масової інформації з подивом зауважать, що наступний Папа, хоч би хто ним був, є "консервативним" у доктринальних питаннях, тому що підтримує багаторічні вчення Церкви у галузях чоловічого священства та гідності людського життя. Світські ЗМІ не можна переконати, що кожен можливий кандидат на папство буде "консервативним" за їхніми мірками, оскільки всі кардинали – кандидати на папу є віруючими католиками. Невіруючий світ, який звик оцінювати всі розбіжності політичними термінами, не може зрозуміти, що Римський єпископ не має особистих виняткових повноважень з питань доктрини: що він може вчити тільки того, чого вчить Церква. Таким чином, тиск на нового Папу почнеться з дня його обрання, ЗМІ вимагатимуть радикальних змін і нападатимуть на нього, коли він не відповідатиме їхнім очікуванням. Папа Бенедикт витримав такого роду натиск уподовж майже восьми років, і жодного разу не поступився. Але ворожість більшості засобів масової інформації, безсумнівно, мала свій вплив на нього, як і матиме на його наступників.
Озираючись назад, ми бачимо, що Папа Бенедикт готувався до свого відходу. Якщо він розглядав можливість відставки протягом декількох місяців, як повідомляє його брат, то стає зрозумілим, чому він скликав зібрання двох консисторій протягом одного року. Він хотів забезпечити належний баланс у Колегії кардиналів, серед тих, хто обиратиме його наступника. Він вирішив покинути посаду зараз, без сумніву, щоб не обтяжувати свого наступника багатьма завданнями, які він сам не зміг завершити.
Філ Лоулер, Сatholic Сulture
Переклад: Уляна Гладець, СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
