Тема натхнення була закладена як база в статтях про біблійну герменевтику, в яких я говорив, що її варто окремо висвітлити більш детально. З острахом спробую виконати свою обіцянку, пропонуючи читачам новий підхід до питання.
Минулого року відбулося засідання комісії фахівців, розмовляли про натхнення Біблії. Я навіть зачекав з написанням цієї статті, сподіваючись, що вийде якийсь новий документ. Але поки що нічого такого не знайшов. Тому, слухняні словам Папи Бенедикта XVI,який у посинодальній адгортації Verbum Domini заохочував поглиблювати зрозуміння цієї істини, задумаймося над тим, що відрізняє книги Старого й Нового Завіту від інших книг людства.
Спілкуючись із багатьма людьми на біблійні теми, іноді натрапляєш на тематику натхнення Біблії, природи цього натхнення. Віруючі люди сприймають натхнення як само собою зрозуміле, як факт, але нечасто задумуються, чим же воно є. Уроки релігії в дитинстві залишили певні сліди в пам'яті, але розмиті. Так, багатьом моїм співрозмовникам приходило на думку визначення натхнення як надприродного впливу Святого Духа на розум і волю священописця, який безпомилково записав те, що Бог йому об'явив. Як не пам'ятати про таке художнє представлення, коли Святий Дух у вигляді голуба говорить на вухо людині, похиленій з пером в руці над сувоєм! Тому сприймається натхнення (свідомо чи ні) як певного роду диктант, коли Дух говорив авторові, що саме той має написати. Таким чином автор знав навіть речі, які іншим чином він пізнати й не міг. Натхнення тому виключало би будь-яку помилку. Що ж, варто розпочати саме з цього негативного кінця — чим НЕ Є натхнення?
- Вербальне натхнення або диктант — натхнення полягало би на диктуванні, тобто Бог надихає всі слова Писання, всі букви. У такому разі людина була би пером, таке натхнення виглядало б як автоматичне записування, заперечуючи людський характер творів та не даючи відповіді на таке, наприклад, питання: чому такі великі різниці між книгами, якщо їх диктував один Бог? Термін “диктувати” (dictare) з'являється в постановах Собору в Тренто, в енцикліках Provvidentissimus Deus папи Лева XIII (1893 р.) і Spiritus Paraclitus Папи Бенедикта XV (1920 р.), але він неоднозначний, тому глибоко помиляються ті, хто цитує ці уривки, не беручи до уваги контексту та викривлюючи інтерпретацію цих документів. Варто пам'ятати, що в постановах Першого і Другого Ватиканського Соборів та в енцикліці Divino Afflante Spiritu Папи Пія XII (1943 р.) це слово вже не вживається! А в Dei Verbum слово замінюється на інше: Святий Дух suggerente — радив, натякав, навіював, пропонував.
- Теорія затвердження — люди написали свої твори, які лише після цього, пізніше були затверджені Святим Духом, який, отже, не брав участі в написанні книг. Друга видозміна цієї теорії така: натхнення полягало би на прийнятті цих книг Церквою за святі пізніше від їх написання.
- Теорія негативної асистенції — натхнення Святого Духа обмежувалося тим, що він беріг авторів від помилок, тобто Дух втручався лише тоді, коли людина могла допуститися якоїсь неточності, і залишаючи людину самій собі в інші моменти.
- Формальне натхнення — у написанні літературного твору треба брати, згідно з цією теорією, формальний елемент та матеріальний. Перше це ідеї, думки, поняття, а друге — слова, вирази, які втілюють ідею та думки. Бог, отже, надихає ідеї, а людина підбирає слова та стиль, щоб виразити те, що вона зрозуміла в думках. Значить, Бог надихає лише ідею, а не слова. Такий підхід до натхнення зустрів спершу широке прийняття та зрозуміння, але згодом був відставлений убік, бо вводить штучний поділ між ідеєю та словом. У такому разі дістатися до ідеї поза словом буде непросто і неоднозначно.
- Часткове натхнення — сюди можна вписати теорії різного кшталту. Так, деякі казали, що натхнення поширюється лише на істини віри, але не на історичні чи подібні їм факти. Інші стверджували, що натхнення не стосується слів, сказаних мимохідь. Ще інші говорили про різні ступені натхнення, в залежності від характеру істин, розрізняючи істини віри, моральні чи світські.
Ну ось. Вказані вище підходи були відкинуті Церквою. Від брили поняття натхнення відкинуто все лишнє, обриси стали більш чіткими. То що ж таке натхнення?
У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
