Понад 50 тис. осіб узяли участь 25 травня в урочистій церемонії беатифікації о.Джузеппе Пульїзі (дона Піно). Священика вбито у вересні 1993 року. Урочистість відбулася в Палермо (Сицилія).
«Його загибель становить важливе свідчення християнської віри, душевної щедрості та високого громадянського обов’язку», – говориться у послання, з яким до мешканців острова звернувся президент республіки Джорджо Наполітано. Текст послання глави держави на ім’я архиєпископа Палермо кардинала Паоло Ромео поширений прес-службою Квіринальського палацу.
«Варварське убивство дона Піно і його чесне пастирське служіння в нелегких умовах соціальної реальності Сицилії залишаться прикладом для всіх тих, хто не має наміру схилятися перед диктатом організованої злочинності», – написав Наполітано.
На церковний вівтар уперше в історії винесено подвижника, який пожертвував своїм життям у боротьбі з мафією. Своє благословення надіслав Папа Франциск.
Десять років спеціальна комісія Святого Престолу збирала документи, вислуховувала показання парафіян. У 1980-1990-ті роки на Сицилії тривала справжня війна поміж державою і спрутом «Коза ностра». Район Бранкаччо, де жив і служив дон Піно, досі вважається одним із найбільш неблагополучних у столиці Сицилії. У своїх проповідях священик викривав мафію, зриваючи з неї маску романтики і називаючи її «раковою пухлиною» Італії. Мафіозі вирішили позбутися неприємного священика: його розстріляли за два кроки від храму, в день свого 56-річчя.
Джузеппе («Піно») Пульїзі народився 15 вересня 1937 року в Бранкаччо, робітничому районі Палермо, у сім’ї зі скромним достатком. До семінарії вступив у 16-річному віці. Після свячень працював у кількох парафіях, також і там, де панував звичай вендетти.
Священицькі свячення прийняв 1960 року з рук кардинала Палермо Ернесто Руффіні. Для цього пастиря комуністи становили більшу загрозу, ніж мафія, саме існування якої він брав під сумнів. На запитання журналіста, що таке мафія, кардинал відповів: «Це може бути бренд миючих засобів». Таке заперечення Церквою реальності викликало спротив у молодого священика. «Ми можемо, ми повинні критикувати Церкву, якщо вона не відповідає нашим очікуванням – тому, що є абсолютно правильним докласти зусиль до її поліпшення», – казав він. Дон Піно відзначався прекрасним почуттям гумору, отож навіть до цих тяжких слів він докинув жарт: «Але ми завжди повинні критикувати Церкву як матір, а не як тещу!»
До свого рідного кварталу Бранкаччо о.Пульїзі повернувся 1990 року, ставши священиком парафії св.Каетана (Сан-Гаетано). Він виступав проти мафії, яка окупувала цей район, і відкрив притулок для дітей із малозабезпечених сімей. Зрештою, йому в курії пропонували менш проблемне місце служіння, але він сам вибрав Сан-Гаетано.
За незначної підтримки архидієцезії, о.Пульїзі намагався не так чинити опір, як змінювати ментальність парафіян, виходячи зі своїм словом проповідника насамперед проти omerta – «змови мовчання», яка велить нічого не розкривати поліції. Він відмовлявся від чималеньких «пожертв» на церкву з рук мафіозі, а також заборонив таким чоловікам – попри те, що вони вважалися «шанованими» – очолювати процесії на хресних ходах.
Він намагався зарадити «відходу» від школи дітей, які погрузали у крадіжках, торгівлі наркотиками і контрабандними сигаретами, проігнорував шерег «попереджень», не погодився на участь у ремонтних роботах з направи даху церкви з боку фірми, яку йому нав’язливо «рекомендували». Ті парафіяни, які згуртувалися довкола священика заради поліпшення соціального становища в районі, отримували погрози телефоном, їм підпалювали двері домівок, тощо.
15 вересня 1993 року, на очах своїх парафіян, він був убитий пострілом із пістолета впритул. Убивство було здійснене на замовлення босів місцевої мафії, Філіппо і Джузеппе Гравіано. Один із убивць пізніше зізнався, що останніми словами, які він почув від священика, наблизившись, були: «Я на вас чекав».
Убивство священика шокувало Палермо. Восьмеро місцевих священиків надіслали прохання до Папи приїхати на похорон, однак за розкладом Йоан Павло ІІ мав тоді бути в Тоскані. А кардинал Сальваторе Паппалардо, який очолив жалобну Месу, старанно уникав у проповіді будь-яких натяків на мафію.
Натомість під час свого візиту до Палермо в листопаді 1994 року Папа Йоан Павло ІІ відзначив дона Піно як «мужнього свідка Євангелія», і закликав вірних не допустити, щоби смерть священика виявилася марною. Мовчання і пасивність щодо мафії, наголосив Папа, рівнозначне співучасті.
Аби підкреслити необхідність боротьби з мафією, дон Піно склав такий перекручений «отченаш»: «О хресний батьку мій і моєї сім’ї, ти людина честі й достоїнства. Нехай шанується ім’я твоє, нехай усі тобі підкоряються, нехай кожен виконує те, що ти накажеш, бо такий закон тих, хто хоче залишитися живим. Ти даєш нам хліб, роботу; хто тебе ображає, той за це платить. Не прощайте, бо це ганьба. Ті, хто говорить, – шпигуни. Я на тебе уповаю, хресний батьку; вирятуй мене від поліції і закону».
Беатифікаційний процес у справі о.Пульїзі був розпочатий 1999 року, а 28 червня 2012 року Папа Бенедикт XVI підписав декрет, яким визнано, що дона Піно вбито «з ненависті до віри».
Беатифікаційна св.Меса відбулася в суботу, 25 травня, просто неба, на великій прогулянковій території на площі Умберто І. Очолили богослужіння кардинал Паоло Ромео, архиєпископ Палермо, і кардинал Сальваторе ді Джорджі, ахриєпископ-емерит Палермо, який був там як папський легат для беатифікації. А в неділю, вчора, після молитви «Ангел Господній» Папа Франциск згадав його як «зразкового священика» і мученика, і засудив мафіозні угруповання.
Зі сцени 15 вересня 1993 року, останнього дня народження дона Піно, який сказав убивці-мафіозо «Я на вас чекав», розпочинається фільм, який 2005 року зняв Роберто Фаенца. Сценарій фільму про життя і загибель о.Пульїзі він написав у співпраці з с.Кароліною Яваццо, черниці, яка до останнього дня допомагала дону Піно у його пастирській діяльності. Місією дона Піно було врятувати те, що можна. Оскільки до дорослих, уже затверділих у своїх поглядах і страхах, звертатися переважно було безрезультатно, священик більше зусиль докладав до того, щоби відтягнути від злочинного світу дітей, навіть попри те, що ознаки отруєння мафією прослизали і в їхніх поглядах та висловлюваннях…
Один із вихованців доні Піно записав у своєму щоденнику: «Зло ніколи не може бути останнім словом. Доки існує ще хоч би один грам добра, він подібний до атома, який містить у собі велетенську енергію». Саме тому цей хлопчик спроможний зрозуміти і бути до глибини зворушеним словами Йоана Павла ІІ, коли той, під час відвідин Долини храмів в Агрідженто, картав згромаджених там людей, звертаючись не тільки до членів мафії, але й до всіх і кожного. «Якщо я мушу вибирати, – так закінчується цей щоденниковий запис, – то я волію бути таким, як він». Він – тобто дон Піно, на прізвисько «3Р», яким його нагородили вуличні хлопчаки (padre Pino Puglisi).
За матеріалами: Главное, Wikipedia, L’Osservatore romano
фінансово.
Щиро дякуємо!
