Ми з Іриною Сильвеструк разом навчалися, але спілкувалися мало, тому мене дуже здивувало її повідомлення:
«Доброго сонячного дня! У цю секунду я особисто організовую добру справу! Конкретна допомога діткам! Цього разу щасливчиками будуть дітки з Дитячого будинку «Малятко» (вул. Білицька, 14) Тут проживають 62 дитини віком 9-18 років. Зараз дітки збираються на відпочинок. Як не дивно, персонал називає основну потребу зараз – сезонні ягоди, фрукти. Основна ідея акції – за максимально короткий термін підключити максимальну кількість людей, які будуть вкладом у добро і любов! Знаю, мені особисто ти довіряєш, а от набагато більше буде значити те, що відгукнуться незнайомі люди!».
Ірина розповідає про свою ідею так: «12 червня, ввівши в пошук «дит. будинок Київ», зупинилась на «Малятко» (просто так). Зателефонувала – сказали – треба сезонні ягоди. Чудово! Далі описала ідею і почала робити розсилку ЛИШЕ МОЇМ ОСОБИСТИМ (і далеко не всім!) знайомим (ВКонтакті, ФБ, смс, кілька телефонних розмов). Дедлайн був встановлений 15.00. До цього часу я терпляче відповідала на численні повідомлення/перепитування/уточнення, і також терпляче слухала пояснення, чому саме зараз допомогти неможливо».
О 15:00 їй вдалося зібрати 923 грн, але ні фізичної допомоги, ні транспорту вона не мала. Іноді саме такі перепони нас і зупиняють. Ірину це не злякало, вона вирушила купувати полуницю дітям. До неї приєдналася Аліна Войтко, наша спільна колежанка, яка просто захотіла допомогти. Найцікавіше те, що продавець прониклася ідеєю, поділилася номером господаря, який не лише зробив знижку, а й допоміг транспортувати подарунок до дітей. Було придбано 55 кг полуниці. Ось так робочий день, незручний час, 4 години і бажання однієї людини змогли ощасливити дітей, позбавлених батьківського піклування. Ірина каже, що за ці 4 години вона спілкувалася зі двомастами звичайними людьми, які стали також причетними до добра і, напевно, розповсюдили інформацію іншим. Дівчата впевнені, що багато хто тепер захоче організувати щось подібне, натхненний її прикладом, і це безумовно вражає.
Діти та вихователі були дуже раді подарункові, якого їм вистачить на два дні. Ірина не може передати враження від спілкування з дітьми, настільки це було емоційно. Полуниця – це, звісно, смачно та корисно, але цим дітям хочеться звичайного людського спілкування. Ірина каже: «Вони нас так обступили, так захопили, так пригортались до нас, що важко було вставити бодай слово! Вони всі такі красиві, сильні і класні! (з невеликого досвіду відвідування дитбудинків – часто складається враження, що це вони, діти, прийшли нас провідати, а не ми їх! Такі вони радісні, легкі і незаангажовані!»
Варто згадати, що реальну допомогу надало близько 5% знайомих Ірини. Уявіть масштаби, якби охочих було набагато більше!
На завершення цієї прекрасної історії хочу поділитися думкою Ірини Сильвеструк: «Люди, робити добро і поширювати любов набагато легшее, ніж здається! Позбавляйтесь стереотипів! Ми на Землі усі однаково сильн і здатні перемагати обставини!»
У Євангелії від Матвія 10:42 читаємо: «І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї». Ми часто применшуємо свої можливості, але якби люди ділилися з ближніми – планета не знала б, що таке голод та бідність.
фінансово.
Щиро дякуємо!
