Після нещодавнього висловлювання Глави і Отця УГКЦ Святослава Шевчука про те, що отримано нові дані про хрещення поета Тараса Шевченка греко-католицьким священиком, в інтернеті активно обговорюється правдоподібність цих даних.
Розповідаючи про підготовку УГКЦ до пам’ятних заходів, приурочених до дня народження Тараса Шевченка, архиєпископ Святослав на зустрічі зі студентами Львівської політехніки заявив 10 вересня: «Зараз ми провадимо переговори з іншими Церквами для планування якихось спільних заходів. На могилі Тараса Шевченка немає хреста. Тому, я думаю, його треба вшанувати по-християнськи, виправити це. До речі, священик із Черкас, на підставі старих метрик про хрещення, заявляє, що Тарас Шевченко був греко-католиком. Тобто що його хрестив уніатський священик».
Репліка Глави УГКЦ викликала питання у середовищі шевченкознавців та істориків. Зокрема, на сайті «Православний Оглядач» з’явилися коментарі професора Дмитра Степовика, істориків Юрія Мицика та Сергія Шумила, які висловили свій подив оприлюдненою інформацією.
Як вдалося з’ясувати, у Національному музеї Тараса Шевченка зберігається метрична книга Моринецької православної парафії, де в розділі «Про народжених 1814 року» є такий історичний запис: «№ 10. Місяця лютого числа 25. У жителя села Моринець Григорія Шевченка і дружини його Катерини народився син Тарас. Молитвував і хрестив ієрей Олексій Базаринський. Число хрещення: 28. Хто хресні батьки: Григорій Іванов Дяденко, житель Моринський».
У цій метричній книзі однозначно стверджується, що Моринецька парафія св. Йоана Богослова та її священик ієрей Олексій Базаринський, який хрестив Тараса Шевченка 1814 року, належали до Православної Церкви та підпорядковувалися «Святейшему Правительствующему Синоду» в Санкт-Петербурзі. У цьому неважко впевнитися, ознайомившись із фотокопією метричної книги (формат PDF). Зокрема, у ній, серед іншого, записано таке: «В силу Указа Киевской Духовной Дикастерии, по такому же Святейшего Правительствующего Синода 1772 года декабря 23-го составльшемуся, на три части разделеннаго Звенигородского повета в селе Моринцах при церкви Свято-Богословской о родившихся, бракосочетавшихся и умерших…»
Таким чином, на сьогодні найбільш достовірною є традиційна інформація — про хрещення Тараса Шевченка у Православній Церкві (на той час — Православній Греко-Російській Церкві).
Планування святкувань 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, які плануються 2014 року, успішно розпочаті. Домовленість про це досягнута на зустрічі прем’єр-міністра України Миколи Азарова з керівником Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном та міжнародного гуманітарного співробітництва Константином Косачовим.
За матеріалами: Релігія в Україні
фінансово.
Щиро дякуємо!
