Він викликав у мене страх і відразу

Публікую цю світлину в контексті того, що нам показав Папа Франциск, пригорнувши чоловіка з генетичною хворобою.

Мені пригадалося фото з Лісабону, яке не потрапило до жодного каталогу Я його вкинув у папку зі світлинами, які, вважаю непридатними.

Це було паломництво Святішого Отця до Португалії у 2010 році, околиці будови одного з вівтарів, ми чекали на молебень. Потроху прибували вірні. Мене здивував великий вільний проміжок в одному місці. Я підійшов туди. Виявилося, що там тихо сидів цей чоловік, спотворений якоюсь жахливою хворобою. Він був чисто та охайно вдягнений. Сидів сам, мовчав, думав, може чекав. Спочатку мені здалося, що це звичайний жебрак. Може й так, але коли він потім він пішов у напрямку вівтаря на урочистість, у цьому виникли сумніви, можливо, він не прийшов туди за грошима…

Я зробив одне фото, зізнаюся, швидше заради того, щоб наблизити за допомогою фотоапарату його обличчя, з людської цікавості. Я боявся підійти ближче, він викликав у мене жах та відразу. Тепер думаю… яка ж це марнота. Я був частиною марноти людей, які здалеку його оминали, створюючи порожню зону, що кидалася в очі.

Публікую цю світлину в контексті того, що нам показав Папа Франциск, пригорнувши чоловіка з генетичною хворобою. Аж дрижаки пробігли у мене по шкірі, я відчув себе по-дурному. Мені потрібно працювати над своєю емпатією. Дякую, Святіший Отче, за приклад.

PS. Хтозна, можливо, це той самий чоловік…

Якуб Шимчук, wiara.pl