«Ми не можемо залишити екуменізм лише в руках дипломатів, політиків чи богословів: ми повинні проповідувати його на парафіях», – зазначив в інтерв’ю для «Vatican Insider» Блаженніший Святослав Шевчук. Його Блаженство перебував з візитом в Домі Св. Марти у Ватикані напередодні відзначення 80-ої річниці Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, де розмовляв із ватиканістом Андреа Торніеллі.
Який вплив має новий понтифікат на Вашу країну?
Папа Франциск є у центрі уваги українського народу, і не лише католики цікавляться ним, але також і православні, і невіруючі. Я мав нагоду зустрітися з кардиналом Бергольйо у 2009 році, коли він ще був архиєпископом Буенос-Айресу; тоді він був моїм безпосереднім начальником, бо моє єпархія розташовувалась на території його. Коли я від’їжджав з Аргентини, щоб прийняти моє служіння Верховного Архиєпископа, то подарував йому ікону. Кілька місяців тому ми зустрілися в Домі Св. Марти, і він упізнав мене. Він запросив мене до своєї кімнати і показав, що ікону, яку я йому подарував він привіз зі собою до Ватикану. Найбільше в ньому вражає його простота і здатність бути близьким до людей. В Україні багатьох вразила його розсудливість і простота. В Україні єпископів з різних церков часто звинувачують в надмірній прив’язаності до багатства і вважають олігархами чи такими, що вважають церкву для багатих. Франциск представляє Церкву, яка є близькою до народу, до бідних і яка звіщає Євангеліє Господа.
Якими сьогодні є відносини між вірними Католицької і Православної Церков?
Наша ситуація дуже складна, а християнство – фрагментоване: лише ми, католики, представлені там у трьох Церквах sui iuris. Конференція єпископів Латинського обряду, Єпархія Мукачева, яка є під безпосереднім підпорядкуванням Апостольській Столиці, і Українська Греко-Католицька Церква. Перш за все, ми намагаємося бути свідками єдності між нами. Як відомо, Православна Церква є також фрагментована: частина із «канонічної» Церкви в єдності із Московським Патріархатом, і ще дві Православні Церкви. Ми робимо усе, що в наших силах, для співпраці. Існує Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, в які розділяють спільні позиції також юдеї, мусульмани та різні християнські деномінації. Православні Церкви в Україні часто не розуміють для чого ми, греко-католики, існуємо. Вони вважають нас геополітичним проектом минулого. Однак є кілька позитивних знаків. Багато християн втомились від поділів і просять єдності. Присутній зростаючий екуменізм, що виходить знизу.
Чи правда те, що деякі християнські Церкви навіть не визнають дійсність обрядів хрещення одні одних?
Нещодавно я говорив про те, що в Україні ми винні в тому, що залишили екуменізм в руках дипломатів, політиків і богословів. Тепер ми повинні проголошувати його на парафіях і привчити вірних до того, що вони не повинні чинити нічого, що може поставити їх братів-християн у складне становище. Цього повинні навчати священики і духівники. Християнські Церкви в Україні, в колишньому Радянському Союзі, були відокремлені від світового екуменічного руху; там він був практично «заморожений». Лише тепер ми, католики, починаємо втілювати ідеї Другого Ватиканського Собору. Водночас Православна Церква повинна діяти (на пастирському рівні) в напрямку реалізації давно прийнятих рішень, в тому числі щодо взаємного визнання таїнств. Але, повертаючись до Вашого запитання, не рідко зараз католики змушені приймати хрещення ще раз для того, щоб одружитися з православними. Але це не двосторонньо, і ми, католики, такого не практикуємо».
Ви є членом Секретаріату Синоду Єпископів. Папа Франциск говорив про практику православних під назвою «oeconomia», що дозволяє вдруге вступати в шлюб. Що Ви думаєте з цього приводу?
Ця практика є відображенням відмінностей богословʼя і канонічного права, що існують між католиками і православними. В той час як католицьке богословʼя і право вважає, що обидвоє подругів уділяють один одному шлюб і роблять зобов’язання перед Богом, Православна Церква вважає, що шлюб уділяє священик. Більше того, на основі євангельського уривку, де Ісус каже, що «Хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти – і ожениться з іншою, той чинить перелюб» єпископ Православної Церкви може дати дозвіл на укладення другого союзу. І це після прийняття пастирського і практичного – не канонічного – рішення. Я сподіваюсь, що Синод допоможе пастирям: я не думаю, що не йтиметься про зміну практик, богословʼя чи канонічного права. Йтиметься перш за все про намагання знайти вирішення для тих християн, які дійсно вірять і просять, щоб їх становище визнали «законним». Ми мусимо постаратись допомогти їм.
В чому полягає важливість відправи, що відбудеться в римському Соборі Св. Софії – історично важливому місці для українців – 23 листопада?
Десять років тому Йоан Павло ІІ сказав, що геноцид, що заторкнув саму суть людства, був подією, що стосувалась не лише України. Важливо вшановувати пам’ять про нього, оскільки цим людям наче відмовили у пам’яті. Мільйони загинули від голоду у 1932-1933 роках. Але я хочу наголосити, що цей голод не був результатом природних причин. Радянські війська конфіскували усе зерно і продукти харчування. Це був штучно створений голод. На мою думку, це була дуже дешева зброя масового знищення, звірство, від якого кров холоне і до сьогодні. Комуністи продали зерно західним країнам. Деякі країни платили за нього, знаючи, що ціною є голод українського народу. Сподіваюсь, що це буде нагода для усіх пригадати і роздумати над значенням справедливості також на міжнародному рівні. Я запросив усіх українців запалити свічку в пам’ять про жертв цієї жахливої людської трагедії.
Vaticaninsider / Католицький Оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
