«Вже не раби, але брати», — ці слова з Послання святого Павла до Филимона стали темою Послання Папи Франциска з нагоди 48-го Всесвітнього дня миру, який Католицька Церква відзначає у перший день нового року. Представлення цього послання відбулося у середу, 10 грудня 2014 р., у Ватиканському прес-центрі.
Послання, яке розпочинається вступом, присвяченим Божому задумові щодо людства, можна поділити на дві частини. У першій Святіший Отець зупиняється над різними аспектами рабства минулого й сьогодення, пригадуючи його глибокі причини, а в другій закликає спільно шукати розв’язки для подолання цієї проблеми, названої «огидним явищем».
Вступ розпочинається молитвою за те, щоб припинилися війни, конфлікти, страждання, спричинені людиною, епідеміями та стихійними лихами. Далі Папа нагадує, що людина — це створіння взаємин, покликане до самореалізації «у контексті міжособових взаємин, натхнених справедливістю та любов’ю». З цього випливає заклик, аби «були пошановані людська гідність, свобода й автономність».
За словами Святішого Отця, загальне братерство, відроджене наверненням до Христа, є «основоположним вузлом життя родини і суспільства», воно виражається у «різноманітності та відміностях», що існують між братами й сестрами, які сотворені на Божі образ і подобу, а тому мають «ту саму природу й гідність». Але коли це братерство руйнується гріхом, настає «культура поневолення», яка відкриває простір для «відкинення іншого, поганого ставлення до людей, порушення гідності та фундаментальних прав, узаконювання нерівностей». Тому християнська спільнота покликана бути «місцем братерського сопричастя», в якому різниця походження чи суспільного стану «не применшує нічиєї гідності ані виключає нікого з Божого люду», адже всіх об’єднують «узи братерства у Христі».
Перед тим, як перераховувати різні форми поневолення людини, Святіший Отець звертає увагу, що сьогодні завдяки «позитивному розвиткові свідомості людства», рабство, «злочин, що завдає людству ран», було формально скасоване у світі. Але, попри це, сьогодні «мільйони людей змушені жити в умовах, наближених до рабства».
Папа вказує на жертв рабської праці, на мігрантів, позбавлених свободи та майна, що зазнають фізичного визискування, утримуються в нелюдських умовах, будучи залежними від працедавця, який обумовлює законність їхнього перебування контрактом на працю; на жертв сексуального рабства, зокрема жінок, примушених до проституції або проданих для укладення подружжя, на неповнолітніх, що стають жертвами чорної трансплантології, яких вербують на солдатів чи примушують до жебракування або продажу наркотиків; вказує на викрадених та ув’язнених терористичними групами.
Але, як зауважує Святіший Отець, багатогранності форм сучасного рабства відповідає різноманітність глибоких причин, перша з яких — онтологічна: «гріх, який псує людське серце». Ним є «відкидання людськості іншої особи», що веде до «ставлення до людини як до предмета, як до засобу, а не мети». Інші причини це бідність, брак доступу до освіти й відсутність можливості працевлаштування, «кримінальні мережі, які займаються торгівлею людьми», використовуючи також і «інформаційні технології» для того, щоб заманити у свої сіті молодь та наймолодших, збройні конфлікти, насильство, злочинність, тероризм. Ще однією причиною торгівлі людьми Наступник святого Петра називає корупцію, яка заторкує також сили правопорядку та державні структури. Тобто всі явища, які стаються тоді, коли «у центрі економічної системи стоїть ідол гроша, а не людина, не людська особа».
Тому Папа закликає долати рабство шляхом спільних зусиль та глобалізації братерства. Він зазначає, що торгівля людьми, нелегальне переміщення мігрантів і багато інших облич сучасного рабства часто проявляються у контексті «загальної байдужості». Щоправда, існують також позитивні приклали, як от «величезна тиха праця багатьох чернечих згромаджень, зокрема, жіночих», які протягом багатьох років трудяться на користь жертв торгівлі людьми, намагаючись «порвати невидимі кайдани», що сковують визискувачів із визискуваними, а ними є погрози, шантаж, насильство, конфіскація документів. Чернечі спільноти «відважно, терпеливо й витривало» поспішають на допомогу жертвам, підтримуючи їх, надаючи психологічну реабілітацію та допомагаючи реінтегруватися у суспільство. За словами Наступника святого Петра, потрібне потрійне заанґажування інституцій, спрямоване на те, щоб запобігати цим злочинам, захищати жертви та карати відповідальних.
Далі Святіший Отець зауважує, що для подолання рабства потрібна «спільна та глобальна» участь всього суспільства: держави повинні чувати над тим, щоб закони про міграцію, працю, усиновлення та розширення виробництва «шанували гідність людської особи». Потрібні «справедливі закони», які захищатимуть фундаментальні права людини та контролюючі механізми, які «не залишатимуть місця для корупції та безкарності».
Папа звертається із закликом до підприємців, щоб забезпечувати працівників гідною працею та відповідними зарплатами, до міжурядових організацій, щоб «долати транснаціональні мережі організованої злочинності, які провадять торгівлю людьми й нелегальне переміщення мігрантів». Споживачам Наступник святого Петра нагадує про «суспільну відповідальність», закликаючи усвідомити, що акт купівлі це не лише економічна справа, але завжди також і моральна.
Пригадуючи зусилля Апостольської Столиці в боротьбі проти торгівлі людьми, Святіший Отець заохочує до глобалізації братерства, а не рабства чи байдужості, «чинити жести братерства» щодо тих, які потрапили у стан поневолення. За його словами, торгівля людьми й товарами, здобутими шляхом визискування людей, певною мірою стосується кожного з нас: і тих, які заплющують очі через байдужість, неуважність чи з економічних причин, і тих, які вирішують приєднатися до громадських ініціатив або чинити малі щоденні жести на користь жертв згаданих трагедій.
Підсумовуючи, Глава Католицької Церкви звертається до всіх людей доброї волі, закликаючи їх не ставати спільниками зла, не відвертати погляду перед обличчям страждань братів і сестер, «позбавлених свободи та гідності», але набратися відваги «доторкнутися до стражденної Христової плоті». Стоїмо перед обличчям явища, «яке перевищує можливості якоїсь окремої спільноти чи держави», та перед обличчям «глобалізації байдужості», — зазначає Папа, закликаючи долати її «глобалізацією солідарності та братерства», щоб повернути надію жертвам торгівлі людьми.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
