Дедалi бiльше українцiв cхильнi вважати, що перенесення святкування Рiздва на 25 грудня допоможе дистанцiюватися вiд «руского мiра» Християнськi Церкви в Українi, якi досi живуть за старим стилем лiточислення, вже не один рiк намагаються домовитись про святкування початку нового церковного року разом з усiм свiтом.
Здавалось би, що тут складного: якщо Церкви оголосять, що святкуємо 25-го, то люди перелаштуються i святкуватимуть по-новому. Бо справдi, яка рiзниця, коли святкувати, якщо вiриш у Бога. Важливо вiрити, а не про дати думати. Ось Великдень, наприклад, ми можемо кожного року в рiзний час вiдзначати. I нiкому вiд цього гiрше не стає. Проте є й опоненти такої думки, якi стверджують, що це – не тiльки календарна проблема. Що ж заважає Церквам ухвалити рiшення про змiну дати святкування? Докладнiше про можливiсть такої реформи у розмовi з протоiєреєм Євгеном Заплетнюком, кандидатом богословських наук (УПЦ (КП), отцями Романом Тереховським та Iгорем Яцiвим (УГКЦ).
Чому ми святкуємо Рiздво не 25 грудня, а 7 сiчня? I чим саме українцi такi особливi, що не можуть робити це разом з усiм свiтом?
о. Євген: Цi двi дати, хоч i роздiленi мiж собою майже двома тижнями, насправдi той самий день – день Рiздва Христового, 25 грудня, але за рiзними календарями – юлiанським i григорiанським. 1582 року папа Григорiй VIII зменшив рiк на десять днiв, запропонувавши захiдному свiту власну версiю календаря. Жодних догматичних чи навiть канонiчних правил щодо того, яким повинен бути iдеальний церковний календар, немає. Щоправда, є вiдома заувага. Одна з постанов Першого Вселенського собору визначала день святкування Пасхи. Згiдно з нею, християнський Великдень не можна святкувати ранiше або разом iз Пасхою юдеїв. Ось чому Собор Схiдних Патрiархiв ще у 1683 роцi осудив цю календарну реформу. Та згодом вiн вiдмовився вiд такого доволi передчасного рiшення.
Вiдколи православнi Церкви i в яких країнах святкують Рiздво Христове 25 грудня?
Провiдним iдеологом й iнiцiатором переходу Православної Церкви на новий, григорiанський календар на початку XX столiття став Вселенський Патрiарх Мелетiй IV (Метаксакiс). Цiкаво, що цей рух вiн почав, ще коли був архиєпископом Афiн. Тодi вiрнi та духовенство такi його кроки не пiдтримали та навiть засудили, а самого Мелетiя було усунено вiд справ. Через багато рокiв, у лютому 1923-го, коли цього iєрарха обрали на Константинопольську патрiаршу кафедру, вiн повернувся до цього питання, вважаючи його основною справою свого життя. Уже в квiтнi 1923 року грецький Синод схвалив вiднiмання вiд календаря 13 днiв з умовою, що нi в пасхалiях, нi в мiсяцесловi жодних iнших змiн не буде. Нинi лише Росiйська, Сербська, Єрусалимська та Грузинська Церкви дотримуються старого календаря. I також Українська. Iншi православнi Церкви святкують Рiздво Христове 25 грудня.
Чому перенести святкування Рiздва в Українi аж так проблематично?
Ситуацiю можна ж виправити, i 1 сiчня не будемо вже святкувати 14-го числа. Якби вiд мене залежало, то я б пропонував прийняти григорiанський календар, але при цьому зберегти всю пасхалiю (дати святкування рухомих свят) згiдно з традицiєю, яку первiсно ми мали. Є Православнi Церкви, якi святкують усi празники так, як римо-католики. А деякi живуть за григорiанським календарем, але мають стару пасхалiю.
На вашу думку, українцi готовi святкувати Рiздво 25 грудня?
о. Роман: Будь-якi реформи запроваджуються не так легко. Людям треба зрозумiти вигоду вiд цього. Час нас змушує щось змiнювати.
о. Євген: Ще не все наше суспiльство готове до таких змiн. Однак обов'язок священика вести просвiтницьку роботу, розкривати невiдомi аспекти iсторiї та її вiдносин з богослов'ям. Запровадження нового календаря, звiсно, не зможе стати панацеєю вiд усiх церковних хвороб. Воно навiть не зможе вiдiрвати нас вiд «руского мiра». Зате твердо знаю, що це могло б стати неймовiрним кроком для утвердження Помiсної Церкви – живої Церкви в центрi живої Європи.
о. Iгор: Слiд добре подумати перед тим, як ухвалювати рiшення. Така реформа може призвести до серйозного розколу всерединi українського суспiльства. Адже для багатьох українцiв дуже важливо, аби все залишалося так, як i ранiше. Дехто пов'язує 7 сiчня iз приємними дитячими спогадами, iншi кажуть, що так святкували дiдусi i бабусi, тому треба мати повагу до традицiй предкiв… Тобто, знайдеться ще чимало людей, якi не погоджуватимуться на перенесення святкування Рiздва. I якщо це робити адмiнiстративними заходами – пiдписавши вiдповiдне рiшення, то буде розкол. Про це слiд говорити, але рiшення про перенесення святкування мають прийняти одночасно всi конфесiї – всерединi всiєї християнської спiльноти в Українi. Це може вiдбутися на рiвнi Всеукраїнської Ради Церков та релiгiйних органiзацiй. Тодi не виникатиме подiлiв i всiляких конфлiктiв. Реформi має передувати переосмислення її мирянами. Скiльки для цього потрiбно часу, важко передбачити.
о. Євген: Перехiд на новий стиль – прагматична необхiднiсть iз кiлькох причин. Найпершою причиною є та, що християнство нинi, як нiколи ранiше, стоїть перед безлiччю викликiв, а тому єднiсть – це саме те, що нам потрiбно тепер. Не тiльки католики та православнi, але й самi православнi помiж собою мають об'єднатися навколо спiльних цiнностей, спiльних свят. Церковнi канони нiчого не говорять про дату Рiздва, оскiльки ця дата – символiчна. Вона не пов'язана з жодним календарем. Правила визначення дня Рiздва Христового пов'язанi з сонцем – iз днем закiнчення зимового сонцестояння. До того ж, головним святом для Православної Церкви є не Рiздво, а Пасха – Воскресiння Господнє. А для визначення точнiшого дня Пасхи григорiанський календар кращий, бо точнiший (юлiанський перевищує астрономiчний рiк на 11,25 хвилини, а григорiанський — усього на 1,5 хвилини). Змiна старого стилю на новий була б доволi правильним дiянням, особливо з уваги на останнi полiтичнi подiї та рух нашої Церкви до формування помiсностi. Якщо ми хочемо бути рiвними в родинi iнших Православних Церков свiту, то, певна рiч, нам слiд поступово, але впевнено позбуватися московських впливiв.
Богданна Мартиник, газета «Експрес»
фінансово.
Щиро дякуємо!
