У паризьких католицьких храмах у неділю 11 січня зачитували листа до вірних, написаного архиєпископом французької столиці. Кардинал Андре Він-Труа підніс голос у справі «Шарлі Ебдо».
«Карикатура, хоч би й поганого смаку, якась критика, нехай і вкрай неслушна, не можуть бути поставлені нарівні з убивством, — зокрема, пише кардинал. — Свобода преси становить знак зрілого суспільства, незалежно від її ціни». Архиєпископ Парижа звертає увагу, що драму останніх днів потрібно прочитувати як заклик наново відкрити спільні громадянські цінності, серед яких містяться зарівно і релігійна свобода, і свобода виражати свою думку. Позитивним сигналом тут були спонтанні маніфестації після замаху, об’єднані зосередженістю, без проявів ненависті чи насильства.
Далі кардинал Він-Труа вказує на наступне важливе питання, що його ставить ця подія загалом: як це можливо, що хтось, вихований у Франції, може вважати, що єдина відповідь на висміювання чи наклепи це смерть їхніх авторів? Він також звертає увагу на зростання в країні антисемітизму. На завершення листа пастир заохочує вірних молитися за батьківщину та співгромадян, аби не втратити поміркованості й самоконтролю, бо це могло би допровадити до паніки або ненависті. «Нехай ніхто не віддається спрощенням, які ототожнюють якогось фанатика з усією релігією, — написав архиєпископ Парижа. — І молімося також за терористів, аби вони відкрили істину про суд Божий».
Згадані «спонтанні маніфестації» об’єднали тисячі парижан. Так званий «республіканський марш» зібрав багатотисячний натовп. До нього долучилися очільники багатьох країн. Не забракло і представників Церкви. Від імені єпископату Франції в марші взяли участь двоє єпископів із паризького регіону, зокрема єпископ Станіслас Лаланн.
«Насамперед ми виразно показуємо нашу солідарність із тими громадянами, які зібралися так багаточисельно, — сказав він у коментарі. — Також ми хотіли показати, що як католики ми робимо все, що в наших силах, аби сприяти будуванню миру. Головно через молитву, але також через узи братерства з тими, хто не поділяє наших переконань. По-третє, ми хотіли цим сказати, що ці злочини не мають нічого спільного з релігією і що не можна здійснювати якихось узагальнень. У моїй дієцезії є багато мусульман і юдеїв. Юдеї нашого регіону також стали жертвами замаху. Але стосунки між нашими спільнотами дуже хороші, сердечні та приязні. Не можна дозволити, щоби ця подія лягла тінню на ці стосунки».
Релігії — це вирішення, а не проблема. В такому дусі французький кардинал Жан-Луї Торан коментує останні події. Він підкреслює, що вражає величезна жорстокість згаданого злочину в Парижі, на що вказав також і Папа Франциск. «Разом із тим я не бачу в цій жорстокості елементів однозначно релігійних», — зазначив префект Папської ради з питань міжрелігійного діалогу.
«Релігія не становила причини цього злочину, так само як вона не становить причини численних криз, які мучать Близький Схід. Однак релігія повинна бути частиною їх розв’язання», — каже ватиканський ієрарх, нагадуючи, що неможливо зрозуміти сучасний світ, відмежовуючись від віри та релігії. В інтерв’ю для «Avvenire» кардинал Торан вказує, що потрібно знешкоджувати людей, які можуть становити загрозу, і знищувати мережі терористів. Це, як він зазначає, обов’язкове, але недостатнє. Діалог, взаємне визнання наших релігій та освіта — ось, на його думку, довготривалий рецепт для подолання світового тероризму.
Глава цього ватиканського дикастерію вважає, що «матір’ю всіх криз» є ізраїльсько-палестинський конфлікт. «Його розв’язання мало би спасительний вплив на ситуацію в усьому Близькому Сході. На жаль, сигнали, що надходять звідти, не сповнюють оптимізмом», — сказав кардинал Торан.
Своєю чергою, о. професор Самір Халіль Самір SJ із Папського Східного інституту вважає, що «ствердження, ніби іслам не має нічого спільного з замахами у Парижі, становить неприпустиму гру слів». Єгипетський ісламолог нагадує, що атака терористів мала вигляд типового для ісламу збройного акту на захист релігії.
«Усі терористи звершують свої замахи в ім’я Бога, і то не абиякого Бога, тільки Бога ісламу, — сказав він. — Що більше, кожне з цих угруповань перед звершенням атаки має податися до імама, аби той дозволив на напад, визнав його слушним. Це має бути імам, муфтій, учений, хтось, хто має право видавати фетву — судове рішення, що цей акт є слушним, халяльним. Видаючи таке рішення, він дозволяє убивати на захист честі Бога та ісламської релігії. Отже, говоріння, що все це не має нічого спільного з ісламом, є неправдою. Натомість правда те, що ті нападники — екстремісти».
Отець Самір визнає, що існують також і помірковані мусульмани. Вони не підтримують терористів, хочуть жити у мирі і становлять, цілком імовірно, більшість мусульманської спільноти світу. Однак їм бракує відваги, щоби противитися екстремістам.
Єзуїт-ісламолог також заперечує думку, що насильство чуже ісламові.
«Говориться, що насильство не характерне для ісламу, а ті терористи, які застосовують насильство, то несправжні мусульмани. На жаль, це неправда, — каже о. професор Самір. — Часто цитують слова Корану: “В справах релігії жодного примусу”, аби показати, що іслам це релігія миру. Однак якщо прочитати цю фразу повністю, то побачимо, що її значення інакше. А крім того, існує чимало інших віршів, які кажуть: “убивайте їх, де тільки знайдете”. Ці слова стосуються невірних, тобто тих, хто не погодився стати мусульманином. Магомет визнавав, що юдеї і християни вірять у Єдиного Бога, хоч і “недосконало”, бо не прийняли пророчу місію Магомета. Вони можуть спасти свої життя, якщо підкоряться мусульманам і якщо сплачуватимуть високі податки. Натомість того, хто не визнає Аллаха, потрібно убити».
Крім того, професор Самір визнає, що нині в Європі відбувається зіткнення цивілізацій. Тим більше, що змінюється ставлення мусульман до західної цивілізації. Донедавна Захід був християнським, сьогодні він уже поганський, відкинув віру в Єдиного Бога, ширить моральне зіпсуття, вільний секс і поведінку, яка принижує людську гідність. Внаслідок цього Захід щоразу більше розглядається мусульманами як ворог Бога і релігії, зокрема у середовищі фундаменталістів.
Проте о. Самір застерігає, що помірковані мусульмани роблять розрізнення поміж тим, що в західній цивілізації добре, і що погане. Вони цінують рівноправність жінок, відділення релігії від держави. Але їх обурює легковаження сім’єю і сексуальна розпущеність.
За матеріалами: Radiо Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
