Вельмишановні Брати в Єпископстві!
Дорогі Священики і Богопосвячені Особи!
Улюблені Брати і Сестри!
Минув вже рік від дуже важливої події, якою було присвячення України Непорочному Серцю Пресвятої Діви Марії. Варто з цієї нагоди запитати, що змінилося в поставі нашої віри. Адже присвячення не є перекладанням відповідальності за нашу долю до рук Марії, але є початком дороги, якою має пройти кожен віруючий у товаристві Матері Божого Сина.
Довіряючи Їй себе і кожного мешканця України, ми не звільнили нікого від відповідальності за: формування сумління, зростання набожності, піклування про родину, сумлінність в праці, солідарність з потребуючими чи розвиток Церкви. А, навпаки, дорога присвячення – це відповідь на нові заклики, які народжуються з потреби прямувати до досконалішої форми реалізації істин, що містяться у Святому Письмі і вченні Церкви. Це також розуміння того, що це до нас Марія говорить, повторюючи слова з Кани Галілейської: «Зробіть усе, що вам скаже» (Йн 2,5).
Тому прийшов час побачити, чи був це лише урочистий акт Церкви, чи конкретний вибір Христової дороги добра. У цей важкий час історії України, ми не можемо зупинятися на деклараціях, але, через дуже виразні знаки, стати на боці основних принципів віри, які записані і чітко окреслені на сторінках Біблії. Акт присвячення не був криком розпачу, але виразом віри і надії, з якого мала народитися сильніша любов до Бога і ближніх, не лише через слова, але, особливо, через конкретні вчинки.
Бог дав нам Матір Божого Сина, як Столицю Мудрості, Яка, живучи на землі, пізнала Божу волю і виконала її досконалим чином. І ми повинні чинити так само, щоби цей акт присвячення не був лише документом, але способом життя.
Усім, кого цей акт зміцнив у вірі, запалив до чинення добра, кращого розуміння й виконання наказів Євангелія, від усього серця благословляю: В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
+Мечислав Мокшицький
Архієпископ Митрополит Львівський
Голова Конференції Єпископату
Львів, 20.03.2015 р.
Львівська архидієцезія РКЦ