«Бачиш, навіть з Іспанії приїжджають!» — так літня жінка каже про Маріо, який приймає допомогу для біженців у волонтерському центрі в Києві.
Ця киянка разом із сусідами вперше привезла сюди декілька мішків із речами, взуттям та ковдрами, і тепер уважно вивчає список потреб переселенців, вивішений на склі приймального вікна.
«Я сама перенесла війну. Я знаю, що це таке», — каже жінка.
«Зі світу по нитці, голому — сорочка. Правильно?» — додає її сусід, який перекидає у віконце мішки з речами. «Дякую, muchas gracias», — відповідає їм Маріо українською та іспанською.
Волонтери облаштували цей центр допомоги усередині минулого року на території старої швейної фабрики — неподалік відомого туристам Андріївського узвозу. На великому подвір’ї розташовано різні фургончики з речами та вказівники. Раніше тут також готували гарячі обіди.
Тут допомагають людям, які переїжджають зі сходу України, де триває конфлікт, а також з анексованого Росією Криму.
Маріо Гарсіа Калатаюд працює тут вже більше трьох місяців: допомагає приймати і складати речі, які приносять люди. Попри те, що він розмовляє лише іспанською, каже, що всіх тут розуміє.
Нещодавно в нього з’явився іспаномовний друг — канадець Джон, який знає мову, оскільки його мама з Колумбії.
«На тижні приходить чоловік, який знає французьку та російську мови. Тож Маріо говорить до мене іспанською, я перекладаю французькою, а той чоловік — російською, щоб люди його зрозуміли», — розповідає Джон.
Інші волонтери спілкуються з Маріо за допомогою жестів або онлайн-перекладача, але кажуть, що проблем із розумінням одне одного не виникає. Окрім того, за цей час вони вивчили декілька простих іспанських слів: дякую, привіт, як справи, а Маріо — декілька українських.
Волонтери облаштували дитячу кімнату в одному з фургонів.
Маріо в Україні вже майже півроку. Він приїхав сюди як представник іспанської громадської організації, що допомагає Україні.
«Я не міг більше бути вдома. Я раніше вийшов на пенсію, мої діти дорослі, я неодружений. Сказав, що поїду і буду допомагати цій країні, чим зможу", — каже Маріо.
У нього двоє дітей і вже двоє онуків. Він каже, що діти з розумінням ставляться до його вибору.
Маріо Гарсіа Калатаюд приїхав в Україну вперше. Через два тижні після приїзду, в час Різдва та Нового року, він був біля Донецька — привозив українським військовим речі, їжу та медикаменти.
Він згадує, як тоді разом із бійцями чаркували чаєм, та показує спільні фотографії — у бункері, поряд із танком, біля БТР.
«Деякі місцеві люди до нас приходили — і я не міг відмовити нікому і допомагав їм», — розповідає Маріо.
Сам він родом із містечка Карлет, 26 років працював у міській раді Валенси. До цього був керівником у міжнародній торговій компанії, тому побував у Лівії, Саудівській Аравії та Кувейті.
Зараз Маріо достроково вийшов на пенсію та працює волонтером у центрі на Фролівській. «Для мене велика честь працювати з усіма цими людьми України», — каже він, додаючи, що українці та українки дуже працьовиті, відповідальні й товариські.
Маріо проводить нам екскурсію центром: ось фургончики з одягом, речами для дому, медичний центр. Волонтери створили системи реєстрації біженців та контролюють видачу допомоги, тож до більшості з дверей стоять черги.
Дві жінки з Києва, які сортують одяг, Олена та Ольга, кажуть, що розуміють Маріо завдяки жестам, простій англійській або через перекладач у телефоні.
Ольга проводить у центрі кожен день. «Усі ми тут, щоб допомогти людям. Бо ми дуже співчуваємо тому, що сталось, — каже молода жінка, — і готові весь свій час (хтось після роботи, хтось повністю) допомагати цим людям, аби вони якомога швидше адаптувались, якомога швидше стали на ноги В нас одна мета».
«Багато людей у мене запитують, скільки часу я буду тут. Якщо Бог визначив моє покликання тут, в Україні, — я не знаю, коли поїду, не знаю. Буду допомагати Україні всім, чим зможу», — каже Маріо.
На його думку, підтримка, яку тут надають переселенцям, також важлива для військових, які перебувають на Сході. «Вони там борються, і якщо озираються назад і бачать, що тут люди згуртовані, працюють, не забувають нікого, — військові мають більше сили та завзяття для боротьби», — каже він.
Євгенія Шидловська, ВВС Україна
фінансово.
Щиро дякуємо!
