Роздуми над Словом Божим на урочистість Пресвятих Тіла і Крові Христа, рік Б
У біблійній мові міститься глибока символіка. Коли ми чуємо «тіло», то маємо розуміти, що йдеться про живий організм, який може об’єднувати багатьох осіб. Так двоє людей, чоловік і жінка, єднаються між собою в подружжі, стаючи одним тілом (пор. Бут 2, 24). Коли чуємо «кров», маємо розуміти, що йдеться про життя тіла, бо життя, за Біблією, міститься у крові. Тому пролиття крові на вівтарі означає благальну жертву за життя (див. Лев 17, 11). Натомість вираз «пити з однієї чаші» у Святому Письмі означає спільність долі, єдність життєвого шляху.
Остання Вечеря Ісуса з учнями була виняткова, бо пасхальна. Під час цієї вечері згадувалося вихід із єгипетської неволі та укладення завіту в пустелі під Синаєм. Мойсей тоді узяв кров і окропив нею люд, кажучи: ось кров завіту, що його Господь уклав із вами (Вих 24, 8). Подібним чином Христос узяв до рук чашу і, промовивши подяку, дав її учням, і всі пили з однієї чаші. Він сказав до них: це моя Кров Завіту, яка за багатьох буде пролита (пор. Мк 14, 24). Ісус промовив: «Моя кров», тоді як Мойсей говорив тільки про кров жертовних тварин. Отже, Ісус укладає новий Завіт: уже не через кров тварин, які тільки символізували життя людини, а завіт через життя самого Сина Божого.
Ісус передав свою чашу учням, і вони пили з неї. Таким чином Він показав, що Новий Завіт — це участь у Його житті. Розділити з Ним Його життя. Коли ми п’ємо Крв Господню з Його чаші, то сам Христос очищує нас, живе в нас і супроводжує нас у кожну мить життя.
Коли споживаємо Тіло Христа, стаємо одним тілом із Ним. Христос єднається з нами в одне тіло, немовби одружується з нами. Від моменту Причастя ми живемо у Новому Завіті з Ним, немовби у подружжі, огорнуті Його любов’ю та ніжністю.
Тіло і Кров Господні — це Божественна пожива для нас на шляху до Неба. Вони ще не становлять мети нашого паломництва, але вже дають передсмак щастя у Царстві Божому, яке настане уповні тоді, коли Христос прийде наприкінці часу.