Про Синод єпископів на тему сім’ї, що закінчився нещодавно у Ватикані, розповів журналістам Львівський митрополит архиєпископ Мечислав Мокшицький. Владика представляв на Синоді Римо-Католицьку Церкву в Україні.
Нагадаємо, виступаючи в залі Синоду єпископів під час одного із загальних засідань, голова Конференції Римо-Католицьких Єпископів в Україні наголосив, що проблеми сім’ї повинні спонукати пастирів до іспиту сумління.
Повернувшись до Львова, ієрарх розповів журналістам, що Синод мав до обговорення багато тем, адже родина це багатогранна і багатофункціональна спільнота, з різними проблемами і завданнями. Але оскільки медіа найбільше наголосили проблему Причастя для розлучених, що живуть у повторних зв’язках, то могло видатись, що це була єдина причина для скликання Синоду і єдина тема, яка була на ньому порушена. Митрополит привідкрив синодальну завісу і розповів про атмосферу, яка панувала на нарадах та зустрічах, про основні тези і пошуки способів вирішення проблем, а також варіанти відповідей на виклики сучасного світу, скеровані до сімей.
Це вперше на Синоді відкрито звучали різні, часом протилежні думки у непростих, болючих та доволі контроверсійних справах, таких як трактування людей нетрадиційної сексуальної орієнтації, Причастя для розлучених чи дошлюбне співжиття у несакраментальних зв’язках. Але, як зазначив архиєпископ, незважаючи на палкі дискусії, на Синоді панувала велика культура спілкування та взаємоповага між опонентами.
«Сьогоднішня родина відрізняється від тої, якою вона була раніше. Вона вже не така традиційна і дуже егоцентрична, ізольована від суспільства за власним бажанням, зосереджена на собі. Крім того, сучасна родина бореться з багатьма проблемами: економічними, соціальними і політичними», — зазначив митрополит і продовжив, що саме через такий стан справ Синод насамперед зосередився на тому, щоб надати підтримки сучасним родинам, адже саме вони є фундаментом і опорою Церкви та суспільства. Вищезазначені чинники впливають на те, що родини часто мусять переживати розлуку через роботу, пов’язану із відрядженнями чи заробітками закордоном і це підриває стосунки, руйнує сім’ї, тому Синод, підіймаючи цю проблему, шукав способів оточити душпастирською турботою людей у такій життєвій ситуації. Для України, у цьому контексті, особливою проблемою є турбота про сім’ї воїнів АТО.
Важливою темою також було покликання сім’ї у сучасному світі, усвідомлення її місії та значення родинного виховання на прикладі Святого Сімейства. Багато говорилося про те, наскільки важливо збудувати правильну модель родини, з вірними цінностями та справедливо розставленими пріоритетами, в якій буде місце всім поколінням і належна пошана кожному члену сім’ї. Піднімалися питання про те, яку роль у формуванні здорової родини відіграє чоловік і його вплив на прийняття тих чи інших рішень, таких як аборт чи розлучення. Синодальні отці звертали увагу на формування і виховання відповідальності, стриманості, чистоти у чоловіків.
Особливо бурхливі дискусії відбувалися довкола непростої теми, якою є Причастя для розлучених і повторно одружених людей. Погляди учасників Синоду щодо цього розділилися – частина єпископів була за, а частина — проти того, щоб дозволити таким особам приймати Святе Причастя, аргументуючи свою позицію тим, що попри всі можливі заслуги, люди продовжують жити у тяжкому гріху і порушують одну із важливих умов сповіді – тверде рішення виправитись. І хоч Папа Франциск наголошує єпископам, що варто керуватися милосердям по відношенню до цих людей, але як далеко це милосердя має заходити і що остаточно під ним розуміти Папа не конкретизував. Тому єпископи звернулися до Понтифіка з проханням видати на цю тему додатковий розширений документ, адже остаточне слово залишається за Святішим Отцем: Roma locuta – causa finita (Рим(Папа) сказав – справу завершено).
«На цьому Синоді особливо наголошувалося на тому, що повторно укладені подружжя не є виключені з Церкви і можуть брати участь у всіх парафіяльних групах, зустрічах та богослужіннях, молитвах, бо хоча не можуть приймати Святе Причастя все ж єднаються з Христом молитвою та Словом Божим, а також in Persona Christi, тобто через священика, який служить Літургію, а також через спільноту, бо “де двоє, або троє зберуться в Ім’я моє, там і я посеред них” ( Мт. 18, 20 ). Отже, хоч немає повної єдності, та у всіх інших аспектах такі родини є повноцінними членами церковної спільноти і мають обов’язок по-католицьки виховувати своїх дітей», — зазначив митрополит.
Поміж тим обговорювалися також труднощі міжрелігійних шлюбів та актуальну на нинішній час проблему дошлюбного співжиття і відкладання одруження через брак відваги взяти на себе ризики, які пов’язані зі шлюбом. Синодальні отці говорили про проблеми належного приготування до Таїнства шлюбу і подружнього життя.
«Кожна родина, особливо християнська, католицька, має багато завдань, які може і повинна реалізовувати. Родина здатна змінити навіть державу: своєю вірою, відкритістю на потомство і добре його виховання, чесністю, відповідальністю та доброчинністю у щоденному житті, вона може стати тим світлом, зерном і зачином, який буде міняти суспільство та державу».
Фото: Андрій Чорний
фінансово.
Щиро дякуємо!
