Культура

7 цікавих фактів про львівський храм Йоана Золотоустого

27 Листопада 2015, 11:35 1397
2012-04-07-1261

Львівські храми багаті не лише духовною енергією, а й різноманітними історичними перипетіями. Яскравим прикладом може слугувати колишній римо-католицький храм Найсвятішого Серця Ісусового і монастир францисканок — храм Святителя Йоана Золотоустого (вул. Лисенка, 43).

Насправді, мало кому відомо, що святиня постала у комплексі з жіночим монастирем сестер-францисканок Пресвятих Дарів, а засновницею і першою настоятелькою була сестра Марія від Хреста (Людвіка Моравська). Для благополуччя Дому Божого вона вклала усю себе і наполегливо працювала над ідеєю будівництва у Львові храму і монастиря.

1) Будівництво благословив Папа Пій IX.

280px-Popepiusix

Після згоди місцевої церковної влади на будівництво церкви, Людвіка Моравська отримала благословення самого Папи Пія IX. Сталося це 3 грудня 1876 р.

2) Храм постав на «Святій Горі».

У травні 1877 р., через брак коштів, сестра Марія поїхала до Відня, де її прийняв цісар Франц Йосип І. Там вона заручилася матеріальною підтримкою Марії-Терези — дружини брата австрійського імператора, Карла Людовіка, і купила земельну ділянку під забудову храму по вул. Курковій (Лисенка). Площа ділянки становила 2 гектари 4 ари 34 м2, а сама площа будови — 35 арів і 50 м2. Цей пагорб підносився на віддалі від центру міста і в недалекому майбутньому дістав від львів’ян назву «Святої Гори».

51

3) Освячували церкву за трьома обрядами.

Храм і монастир освятили 29 вересня 1889 р. Очолив урочистості Апостольський нунцій з Відня архиєпископ Алоїз Галімберті. Йому співслужили львівські архиєпископи, які представляли три обряди: латинський — Северин Моравський, візантійський — Сильвестр (Сембратович) і вірменський — Ісаак (Ісакович).

4) Святкування з нагоди освячення тривали вісім днів.

Урочистості зібрали велику кількість духовенства та вірних і тривали вісім днів. Божественну Літургію почергово звершували архиєреї трьох обрядів. Нову святиню як за архітектурою, так і за вишуканою дорогоцінною оздобою визнали справжньою перлиною Львова, окрасою Галичини.

5) Блаженна засновниця і перша настоятелька храму залишилась назавжди охороняти його.

mon1_1

Мати Марія від Хреста останні роки свого життя дуже хворіла. 23‑го січня 1906 р. Людвіка Моравська поїхала на лікування до Канн (Франція), але за три дні померла, в поїзді, біля м. Монте-Карло (Італія). 10‑го лютого Мати Марію поховали в підземеллі храму Святителя Йоана Золотоустого, у гробівці, що знаходився під вівтарем. На білій мармуровій плиті надгробку викарбували напис: «Тут спочиває в мирі з Господом Мати Марія від Хреста — засновниця і перша настоятелька францисканок П. Д. на польській землі. Померла 26 січня 1906 р. Бог мій і все моє!» Є свідчення нетлінності її блаженних останків. Через молитву до неї ставалися чудеса, у зв’язку з чим було розпочато процес беатифікації.

6) Від духовної «лікарні», через медичний шпиталь, до богословської академії.

Після Другої світової війни католицький храм і приміщення монастиря були передані Міністерству охорони здоров’я — тут розмістили 7 відділення 1‑ї інфекційної клінічної лікарні. Впродовж кількадесятирічного використання приміщення не за призначенням, храм зазнав суттєвих руйнувань і значна частина оздоби, на жаль, була безслідно втрачена. І лише 1991 р. колишній храм і ліве крило монастиря були передані Українській Православній Церкві Київського Патріархату. Наступного року відбулося його освячення як церкви Святителя Йоана Золотоустого (архиєпископа Константинопольського, великого вчителя Церкви Христової, богослова IV‑V ст.), а в приміщенні монастиря розташували навчальний корпус Львівської духовної семінарії. Храм забезпечили всім необхідним для православних богослужінь. Праву частину монастиря, яку ще займав міський шкірвендиспансер, 1998 р. також передали ЛДС — нині Львівська православна богословська академія Української Православної Церкви Київського Патріархату.

zolotoust

7) П’ять вівтарів храму як витвори досконалого мистецтва.

Загалом у храмі налічувалося п’ять вівтарів: головний вівтар, вівтар св. Йосифа, вівтар Непорочного Зачаття Діви Марії, вівтар св. Йосафата та вівтар св. Франциска Ассизького, знищені в радянський час. Зокрема, залишками плит кам’яного головного вівтаря укріплено земляний берег при в’їзді в подвір’я монастиря.

Наразі настоятель храму о. Назарій Лозинський та активні парафіяни намагаються відновити колишню велич та славу святині. Наприклад, реставрують вівтарі та вітражі, реконструюють і відновлюють занедбані частини святині.

Оксана Войтко, Духовна велич Львова

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Львів
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com z-lib books