Даріуш Малейонек, фронтмен гурту «Maleo Reggae Rockers», розповідає про свою духовну боротьбу. Запрошуємо прочитати чудове свідчення.
Співак говорить про те, як артисти й музиканти сприймають Церкву та її віру: «Для мого середовища — це зовсім незрозуміла справа. Церква це предмет насмішок: вона для них зграя педофілів; ватиканська секта, що видурює гроші у наївних людей; злочинна організація, відповідальна за винищення індіанців, та палаючі вогнища інквізиції. Я пізнав справжню, прекрасну Церкву, чудових душпастирів. Тут я росту, стаю християнином. Це довгий шлях», — визнає Малейонек.
Він розповів і про досвід ділення вірою, про те, як він дає собі раду в такому непростому середовищі: «Колись я намагався сперечатися із людьми — у Фейсбуку чи в реальному житті; але це викликало тільки безглузді сварки. Тоді я зрозумів: треба шукати іншого шляху».
В інтерв’ю артист часто підкреслює, що він — «щасливець»: саме завдяки Господу він щасливий; створив родину та реалізував свої мрії, а життям свідчить про свою віру. Співак також наголошує: не можна засуджувати інших — невіруючих; говорить і про те, як легко можна потрапити в пастку зла, сатани, «який попри те, що полює на кожну людину, має обмежені можливості». «Диявол — немов пес на ланцюгу: якщо ти не підійдеш надто близько (не сядеш за комп’ютер, щоб завантажити сайт із порнографією, не почнеш ремствувати абощо), він тебе не вкусить. Він небезпечний тільки на своїй території», — стверджує Даріуш.
Він описує також знаряддя для захисту: «[Нам] потрібна зброя, і її дає нам Господь Бог: це щит віри, шолом спасіння і т. д. Диявол боїться того, ким ми можемо стати, коли визволимося з‑під його впливу. Боїться, що ми будемо знаменням для світу».
«Я навчився запрошувати Бога до серця, а сатани відрікатися — і так щоранку. Коли відчуваю навколо себе якийсь диявольський сморід, коли мене огортає страх, відчай, коли псуються відносини, — я падаю навколішки й намагаюся розпізнати злого, визначити, який це дух, і просто гнати його геть», — пояснює співак.
За матеріалами: Deon.pl
Переклад: Мирослава Сиваківська, СREDO