Три правила поведінки на холоді, щоб не захворіти

Сам по собі мороз не є небезпечним. Однак від того, як ми одягнуті й що робимо, залежатиме і наше відчуття холоду, і подальший стан здоров’я.

Не мороз нас убиває, а зниження внутрішньої температури тіла. Можна полежати, як колода, на сніговій кучугурі декілька годин і померти, навіть якщо температура повітря буде плюсовою. За цей час внутрішня температура тіла понизиться до критичної — 31⁰ С — і серце зупиниться. І навпаки, навіть у люті морози людина не замерзне, якщо вона тепло одягнена і правильно поводиться.

Перше правило поведінки у сильні морози — забезпечити організм паливом для вироблення внутрішньої енергії, яка його обігріває. Паливом для нас є, звісно, їжа. Однак не будь-яка: капустяний листок не підійде, потрібно з’їсти шмат сала. Жир — найкраще джерело для вироблення внутрішньої енергії. Якщо жири з якихось причин їсти не можна, їх слід замінити на білкову їжу тваринного походження, наприклад, м’ясо. У сильні морози можна йти надвір лише після доброго сніданку.

Друге правило поведінки у морозяну погоду — саме поведінка. На холоді треба постійно рухатися. Не можна стояти на місці, тим паче притулятися або сідати на холодні, а особливо металеві, предмети. У цей момент людина втрачає власне тепло, віддає його холоднішій поверхні. Цей процес прискорюється, якщо одяг мокрий. Навіть волога від поту футболка під курткою може прискорити процес зниження внутрішньої температури.

Звідси випливає і третє правило поведінки у сильний мороз: треба тепло вдягатись. Необхідно вдягнути вовняний одяг не менш як у три шари, тепле та просторе взуття, теплий головний убір. Із незахищеної поверхні шкіри тепло втікає ще швидше через випаровування поту. А через непокриту голову ми втрачаємо 17% тепла усього організму.

Втратити тепло можна і в тому разі, коли в організмі порушена циркуляція крові. Ось чому особливо тепло повинні вкутуватися люди похилого віку, малюки й ті, хто страждає на захворювання, пов’язані з циркуляцією крові, — з тим же атеросклерозом, приміром. Вони можуть постраждати від холоду і за невеликої мінусової температури.

Оскільки переохолодження може призвести до сумних наслідків, слід знати усі стадії цього процесу.

Перша фаза переохолодження. Як тільки внутрішня температура тіла сягне менш як 35 градусів, можна говорити про те, що розпочався процес переохолодження. Його можна помітити неозброєним оком: з’являється «гусяча шкірка», блідість, слабкість, сонливість, мовлення сповільнюється та стає невиразним.

Друга фаза переохолодження. Коли температура тіла понизиться до 33 градусів, прояви стають ще більш загрозливими: шкіра бліда, холодна і синюшна. Дихання сповільнюється до 8‑10 вдихів за хвилину, а пульс стає усього 40-50 ударів на хвилину, знижується й артеріальний тиск. Може початись блювато і мимовільне сечовипускання. Із людиною в такому стані спілкуватися майже неможливо: у неї порушується і мовлення, і рухи.

Третя фаза переохолодження. Ще гірше почувається людина за температури тіла менш як 31 градус. Точніше кажучи, вона вже нічого не відчуває. Постраждалий перебуває без свідомості, його м’язи зсудомлені, а щелепи міцно стиснуті. Дихання ледь помітне: 3‑4 вдихи за хвилину, а пульс іще менший: 32-36 ударів, артеріальний тиск такий низький, що навіть не фіксується, зіниці розширені. Саме у такому стані відбувається зупинка серця.

Якщо вам трапилась людина, яка лежить на тротуарі у такому стані, — будь ласка, не проходьте обік. І не розмірковуйте, тверезий він чи п’яний. Просто викличте «швидку допомогу». Просто врятуйте людину від смерті.

За матеріалами: Твоє Місто