Чому ми поїхали в гори
«Ідіть на самоту відпочиньте трохи», — так звернувся Ісус одного разу до апостолів, щоб ті відпочили після виснажливої праці з людьми.
«Хто хоче після сесії поїхати на лижі?» — так звернувся отець ректор до семінаристів, щоб вони відпочили після плідної здачі екзаменів та заліків.
Тому з 10 по 13 лютого відбувся виїзд в Карпати. У ньому взяло участь десять семінаристів і троє священиків. Решта семінаристів поїхали відпочивати додому. Група відпочиваючих каталася на гірськолижних спусках Буковель.
Що сподобалось?
Краса карпатських гір, краєвидів, море свіжого повітря. А ще сам Буковель, багато лижних трас до вибору, справжня зима, яка в нас давно закінчилася. А ще «нічне катання». З 16:30 до 19:30. Ніч, все світиться. Щоб не сказати романтично, скажу – захоплююче! Але найголовніше — це мабуть те, що ми могли з хлопцями та настоятелями відпочивати разом.
Що запам’яталося?
Після першого дня болять ноги ще більше, ніж після дня паломництва, а коли закриваєш очі, то продовжуєш їхати, підкорювати нові спуски, оминати тих, хто їде повільніше, і так добрих пів-ночі; Але найбільше запам’яталася спільнота братів: Спільна Літургія, увечері розарій або Хресна Дорога, жарти, спілкування, бо самому навіть кататися нецікаво. Гуртом веселіше.
Для тих, хто не їздив.
Спочатку складно, ноги не слухаються, падати боляче, а підніматися важко. Але кілька годин навчання і все змінюється: ти мчиш як вітер, маленький, потім все більший і більший. Варто спробувати. Не вірите? Запитайте отих тринадцять.
Текст: кл. Вадим Здоров
Фото: кл. Віталій Карпусь
фінансово.
Щиро дякуємо!
