Бог — безконечно терпеливий і неустанно піклується про грішників, але навертатися таки треба, аби скористатися з Його милосердя. Про це нагадав Папа Франциск у роздумах перед молитвою «Ангел Господній» сьогодні, 28 лютого 2016 р.
Змовивши цю марійну молитву та вділивши всім присутнім на площі св. Петра своє Апостольське благословення, Папа також висловив солідарність із біженцями й тими, хто ними опікується.
Згадуючи сьогоднішні літургійні читання, зокрема про винищення римлянами багатьох юдеїв у єрусалимському храмі та смерть кільканадцяти осіб під уламками вежі, Папа зазначив: Ісус відкидає такі погляди, начебто це була кара за гріхи тих людей. Він заохочує слухачів, які поширювали такі забобонні погляди, зробити правильні висновки з трагедії і навернутися.
Стосується це також і сучасних людей, що живуть у часи нинішніх трагедій, стихійних лих, воєн та інших нещасть. Потрібно навернутися, відкинути компроміси зі злом, обманами та стати на шлях повернення до Бога. «На жаль, кожен з нас дуже подібний до дерева [згаданого у сьогоднішньому Євангелії], яке роками давало докази своєї безплідності. Однак, на наше щастя, Ісус подібний до того селянина, який із безмежним терпінням, знову і знову здобуває відтермінування для зрубу неплідної смоківниці», — сказав Святіший Отець. У цьому контексті він підкреслив, що терпеливість Ісуса та Його невпинна турбота про грішників не мають меж, і ніколи не буде запізно навернутися; однак це таки важливе, і зробити це треба вже зараз.
Заодно Папа закликав «не звалювати» відповідальності за біди і катастрофи світу на Господа Бога. Ісус же виразно сказав, що Бог не посилає нещасть як покарання за людські гріхи. «Щодня, на жаль, хроніки повідомляють нам погані новини: убивства, нещасні випадки, катастрофи…» Ісус знає забобонний менталітет своїх слухачів, які вважають, що як на когось впало нещастя, то він на це заслужив. А відповідно, якщо їх самих нещастя оминуло, то вони це «заслужили» і у них все «в порядку». Євангеліє сьогоднішнього дня, звертає увагу Папа, повертає нас обличчям до питання: який образ Бога ми собі створили? Якого Бога, «на наш образ і подобу», ми собі вигадали, коли вважаємо, що хтось «заслужив» нещастя?
Ісус закликає нас перемінити наші серця, аби звершити радикальне навернення, і не виправдовуватися, вважаючи себе «хорошими людьми»: мовляв, нехай «ті погані» навертаються, то ж вони потребують виправлення свого життя! Саме в цьому ми стаємо подібні до тієї євангельської безплідної смоківниці, яка теж була «в порядку», ось тільки плоду не приносила…
«Рік», про який нам говорить Євангеліє, це «благодатний час» служіння Христа, час Церкви до Його повернення у славі, час нашого життя, перемежований Великими Постами, які пропонують нам чергові й чергові нагоди для покаяння і навернення.
Святіший Отець згадав як приклад Малу Терезку, яка молилася за злочинця, засудженого на смертну кару. Вона до самого кінця молилася за нього, не полишаючи свого монастиря, і знана є історія про те, як цей злочинець уже на ешафоті попросив розп’яття і гаряче його поцілував. «І ми до самого кінця не будемо знати, скільки ж то разі Бог нас рятував в останню мить, тому що милосердя Його до нас — безконечне», — сказав Папа.
Після молитви «Ангел Господній» Папа також згадав про потерпілих на Фіджі, де пройшов сильний циклон.
За матеріалами: Niedziela, Ватыканскае радыё
фінансово.
Щиро дякуємо!
