Що важливе при виборі сповідника? Як розпізнати, чи моя сповідь у цього священика приносить плоди у моєму житті?
Відповідає о. Пьотр Йордан Слівіньскі OFMCap.
— Коли віруюча людина зважується приступити до Таїнства Покути і примирення, то чим вона має керуватися у виборі сповідника?
— Як це «при виборі сповідника»? Я не можу висувати до таїнства списку вимог, які має виконати священик. У цьому таїнстві взагалі неважливо, чи подобається вам священик, чи ні, чи буде з ним приємно, чи неприємно. Може виявитися, що з одним священиком сповідь набере форму сердечної, тривалої розмови, а з іншим — як це бувало зі святими, зокрема з Отцем Піо, — що він скаже тільки одне речення, але влучить у саму серцевину. Те, чи сповідник по‑людськи симпатичний, залишається на другому плані. Найважливіше те, чи моя сповідь у цього священика приносить плоди в моєму житті.
— Але як ці плоди оцінити?
— Дуже просто. Достатньо поставити собі запитання, чи мені допомагають його поради, чи його навчання доходить до мене, чи після сповіді я насправді хочу щось змінити у своєму житті. Плодом доброї сповіді може бути також досвід особливого внутрішнього миру.
— Ви гарно про це говорите, але ми як віруючі зазвичай маємо труднощі з самим почуттям, що сповідник нас зрозумів.
— Духовна плідність це щось більше. Окрім розуміння, має наставати якась діяльність: чи слово, почуте в конфесіоналі, викликало конкретний наслідок у моєму житті?
Знаю, що інколи буває зовсім навпаки. Слово, жест чи позиція священика роблять так, що людина замикається в собі. В наших умовах можна просто піти до іншого сповідника. Але не для того, аби уникати певних речей або когось дискредитувати, а для того, щоб у цьому таїнстві відкривати те, що важливе. Бо якщо моїм головним зусиллям буде переламувати себе у ставленні до священика, то я напевно згублю з очей вихідну суть таїнства: відкриття на Христа, який діє в ньому.
— Що робити, коли священики у конфесіоналі анонімні, незнані? Оголошення про чергування сповідників — рідкість. Не всі конфесіонали дають змогу побачити, хто сидить усередині. Внаслідок цього більшість людей потрапляють до священика на сповідь немовби у тоталізаторі. Й це теж стрес.
— Коли щось таке є в парафії, віруючий завжди має шанс у канцелярії або під час душпастирського візиту, так званої коляди, представити свої очікування стосовно інформації про сповідь. Це дуже простий і легкий у виконанні постулат, аби з’явилася табличка з іменем сповідника на конфесіоналі. А в найгіршому разі то вже можна подзвонити на парафію і запитати, коли потрібний священик сповідає.
Олаф Пєтек, Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
