Один із телеканалів нагадав історію про матір та її 15‑місячну донечку, яка страждає на синдром Дауна. Лікар рекомендував їй «перервати вагітність». Коли мама не погодилася, він і далі чинив на неї тиск, аби вона зробила аборт. Тепер вона написала до нього листа, щоб розповісти йому про свою доньку, якій він не хотів дозволити жити.
«Я сподіваюся, що він зустрінеться з моєю донькою, Емі. Сподіваюся, що прочитає мого листа. Емі — це доказ того, що діти з обмеженими можливостями цінні. Що можуть змінити світ. Вона це робить — саме зараз».
Лист був опублікований на шпальтах «Parker Myles»:
Дорогий пане лікарю,
одна знайома нещодавно розповіла мені, що коли лікар побачив її дитину під час досліджень УЗД, то сказав: «Вона досконала». Коли її син народився з синдромом Дауна, вона ще раз відвідала того самого лікаря. Він подивився на маленького хлопчика і сказав: «Я ж вам говорив, він досконалий».
Її історія зворушила мене. Я була дуже вдячна за досвід моєї приятельки, і в той же час мені було прикро від того, що трапилося з моєю дитиною. Я би хотіла, щоб Ви були тим лікарем. Я прийшла до Вас у найважчий період мого життя. Я була налякана, невпевнена, у повному розпачі.
Я ще не знала правди про мою дитину і найбільше потребувала почути це від Вас. Але замість підтримки та підбадьорення Ви запропонували мені аборт. Я розповіла Вам, як назвала донечку, а Ви постійно запитували нас, чи розуміємо, якою низькою буде якість нашого життя з дитиною із синдромом Дауна. Ви запропонували нам переглянути рішення про продовження вагітності.
З першого візиту ми боялися приходити до Вас. Найважчий період мого життя був майже нестерпним, тому що жодного разу Ви не сказали мені правди. Моя дитина була ідеальною.
Я не злюся. Я не горюю. Мені просто дуже сумно. Мені сумно, бо крихітні серця, що б’ються, які Ви бачите кожного дня, не наповнюють Вас подивом. Мені сумно, бо деталі й чудеса цих солодких маленьких пальчиків рук і ніг, очей, вушок не завжди справляють на Вас враження. Мені сумно, бо Ви так сильно помиляєтеся, кажучи, що дитина з синдромом Дауна зменшила б якість нашого життя. Я стурбована тим, що Ви могли би сказати це ще якійсь мамі навіть сьогодні.
Але найбільше мені сумно, тому що Ви ніколи не матимете привілею знати мою донечку, Емерсин.
Тому що — Ви бачите — Емерсин не тільки вплинула позитивно на якість нашого життя, але й зворушила серця сотень людей. Вона дала нам мету і радість, яку важко висловити. Вона дала нам широкі усмішки, більше веселощів і солодких поцілунків, ніж Ви собі можете уявити. Вона відкрила нам очі на справжню красу і чисту любов.
Тому я молюся, щоби жодна інша мама не проходила через те, що пройшла я. Я молюся також за Вас, щоби Ви бачили справжню красу і чисту любов під час кожного УЗД.
І молюся, щоби наступного разу, коли Ви побачите дитину з синдромом Дауна, солодко заховану в лоні матері, — щоби Ви подивилися на ту маму і сказали їй: «Ваша дитина досконала».
За матеріалами: Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
